Франциск Смуглевич

Франциск Смуглевич



Народження	6 жовтня 1745(1745-10-06)^[1]^[2]^[…] Варшава, Річ Посполита^[1]
Смерть	18 вересня 1807(1807-09-18)^[1]^[2]^[…] (61 рік)
	Вільнюс, Російська імперія
Поховання	цвинтар Расу
Країна	Річ Посполита
Навчання	Академія Святого Луки
Вчитель	Лукаш Смуглевич і Шимон Чехович
Діяльність	художник, викладач університету
Роки творчості	1765^[3] — 1807^[3]
Працівник	Вільнюський університет
Батько	Лукаш Смуглевич
Мати	Q30100424?
Брати, сестри	Antoni Smuglewicz^d
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Національні галереї Шотландії^d, Литовський художній музей^d, Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові, The Wilson^d, Національний музей, Museum of the Warsaw Archdiocese^d, Курницький замок і Національний музей



Франциск Смуглевич у Вікісховищі

Біографія

Узагальнити

Перспектива

Першими вчителями були батько — художник Лукаш Смуглевич (крім Франциска, ще чотири його сини пов'язані з образотворчим мистецтвом) і родич Шимон Чехович.

У 1763—1764 роках навчався в Римі в Антоніа Марона^[ru] з 1765 року як стипендіат короля Станіслава Августа в римській Академії святого Луки. У Римі працював над інтер'єром костнла Святого Станіслава^[en], також співпрацював з Вінченцо Брена при інвентаризації палацу Нерона. В освітніх цілях копіював твори майстрів.

У 1784 році повернувся у Варшаву. У 1785 році, після перерви, з 1797 року жив і працював у Вільнюсі, в 1786—1797 роках у Варшаві, де заснував приватну школу живопису.

Заснував кафедру живопису і малюнку в Головній віленські школі у 1803 році перетвореній в імператорський Віленський університет, і керував нею; професор (1797). Це був початок так званої Віленської школи живопису. Його учнями були, серед іншого: Йосип Олешкевич, Йосип Пішак, Мацей Топольський^[pl] і Матеуш Токарський^[pl].

В 1800—1801 роках на запрошення царя Павла І жив і працював в Санкт-Петербурзі, зокрема оформляв інтер'єри Михайлівського замку

Був похований на цвинтарі Расу у Вільнюсі. Проте точне місце його поховання було невідомо вже в кінці XIX століття.

Remove ads

Творчість

Живопис своїм характером класичний (переважно картини на теми давньої історії й Біблії, портрети; побутові сцени), з елементами бароко. Писав картини для костелів Варшави та інших міст Польщі. У вільнюському костелі Святих Петра і Павла знаходиться одне з полотен Смуглевича на релігійну тему — «Прощання св. Петра і Павла» (1804).

Автор циклу акварелей з видами архітектурних пам'яток Вільно (1785; Художній музей Литви), які мають значення джерела цінної іконографічної інформації про колишні або безповоротно перебудовані споруди. Завдяки багатьом репродукціям широко відомі акварелі Смуглевича, які зафіксували ворота вільнюської міської стіни й руїни королівського замку у Вільнюсі.

У 1802 році разом з братом Антонієм Смуглевичем декорував зал засідань в Головній Веленській школі зараз Зал Смуглявічуса Вільнюського університету (читальний зал рідкісної книги бібліотеки університету).

Творчість мала великий вплив на розвиток литовського образотворчого мистецтва.