Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Французька Верхня Вольта

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Французька Верхня Вольта
Remove ads

Ве́рхня Во́льта (фр. Haute-Volta) — колишня французька колонія у складі Французької Західної Африки.

Верхня Вольта
Haute-Volta
Колонія Франції
1919–1932
1947–1958

Thumb

Прапор

ThumbТемно-зелений: Французька Верхня Вольта
Світло-зелений: Французька Західна Африка
Темно-сірий: Інші володіння Франції
Найтемніший сірий: Французька Республіка


Столиця Уагадугу
Мова(и) Французька
Попередник
Наступник
Кот-д'Івуар
Верхній Сенегал і Нігер
Французький Судан
Французький Судан
Республіка Верхня Вольта
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Французька Верхня Вольта

Наприкінці XIX століття французи захопили королівства Мосі та включили їх землі до складу колонії Кот-д'Івуар. 1919 року з північної частини колонії Кот-д'Івуар та частини земель колонії Верхній Сенегал і Нігер була утворена окрема колонія Верхня Вольта. Назва походила від річки Вольта, витоки якої розташовуються на території колонії.

1932 року колонію було розформовано, а її територія увійшла до складу колонії Французький Судан.

Після Другої світової війни, 4 вересня 1947 року колонія Верхня Вольта була створена знову. Коли 1958 року утворилась П'ята французька республіка, Французький Союз був перетворений на Французьку співдружність, і Французька Західна Африка формально припинила своє існування. На територіях, що входили до її складу, були проведені референдуми, й 11 грудня 1958 року Республіка Верхня Вольта стала автономною республікою в складі Французької співдружності.

У результаті поразки війни в Індокитаї та зростання напруженості в Алжирі до конституції Франції були внесені зміни, що дозволили членам Французької співдружності самостійно змінювати свої Конституції. 5 серпня 1960 року була створена незалежна держава Верхня Вольта, нині Буркіна-Фасо.

Remove ads

Джерела

  • Hien (Pierre Claver) [1996], Le jeu des frontières en Afrique occidentale, cent ans de situations conflictuelles au Burkina Faso actuel (1886-1986), thèse d'histoire sous la direction de Jean-Pierre Chrétien, Paris I, 496 p.
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads