Франчук Анатолій Романович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франчук.

Анатолій Романович Франчук (8 вересня 1935(19350908) — 7 липня 2021) — кандидат економічних наук (1989); колишній народний депутат України.

Франчук Анатолій Романович
Народився	8 вересня 1935(1935-09-08)  Володимирівка, Іллінецький район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер	7 липня 2021(2021-07-07)[1] (85 років)
Країна	СРСР  Україна  Росія
Діяльність	економіст, політик, інженер
Галузь	політика
Alma mater	Красноярський державний технічний університетd (1961) і Російська академія народного господарства і державної служби при Президентові Російської Федерації (1980)
Науковий ступінь	кандидат економічних наук (1989)
Знання мов	українська і російська
Заклад	Рада міністрів Автономної Республіки Крим і ВРУ
Членство	Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
Партія	Відродження і СДПУ(о)
Діти	Франчук Ігор Анатолійович
Нагороди

Біографія

Народився 8 вересня 1935(19350908) року у селі Володимирівка, Іллінецького району Вінницької області. Українець.

Родина

• Батько — Роман Михайлович, колгоспник,
• мати — Єлизавета Арсенівна, колгоспник,
• сини Ігор,
• дочка Ірина.

Освіта

Красноярський політехнічний інститут (вечірнє відділення), радіоінженер-конструктор.

Академія народного господарства при Раді міністрів СРСР, економіст; кандидатська дисертація «Вплив гнучких виробничих систем на соціально-економічну ефективність виробництва» (Академія народного господарства, міста Москви, 1989).

Кар'єра

• 1951 — 1952 рр. — учень школи механізації при Іллінецькій МТС.
• 1952–1954 рр. — тракторист Іллінецької МТС.
• 1954–1958 рр. — служба на флоті.
• За комсомольською путівкою працював на будівництві Красноярської ГЕС.
• Працював на Красноярському заводі ВПК: учнем слюсаря, слюсарем, електриком, майстром, старшим майстром, начальником бюра технічного контролю, заступником начальника цеху.
• 1968 року — начальник цеху, головний інженер, заводу ВПК, місто Алма-Ата.
• 1975 року — директор радіотехнічного заводу «Спутник», БРСР.
• 1978 року — слухач Академії народного господарства при Раді міністрів СРСР; генеральний директор Сімферопольського ВО «Фотон».
• Травень 1986 року — заступник міністра.
• 1988 року — перший заступник міністра промисловості засобів зв'язку СРСР.
• 7 лютого 1990 року по 22 березня 1991 року — перший заступник голови виконкому, начальник Головного планово — економічного управління Кримського облвиконкому.
• Березень 1991 року — перший заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
• Квітень — жовтень 1994 року — міністр з управління державними підприємствами Автономної Республіки Крим.
• 6 жовтня 1994 року 26 січня 1996 року — прем'єр-міністр Уряду Автономної Республіки Крим.
• 4 червня 1997 року 27 травня 1998 року — голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Народний депутат України 2-го скликання з грудня 1995 року (1-й тур) до квітня 1998 року, Керченський виборчій округ № 31, Республіка Крим, висунутий трудовим колективом. На час виборів — прем'єр-міністр Уряду Автономної Республіки Крим, безпартійний. Член групи «Конституційний центр» (до цього — член МДГ). Член Комітету з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування. Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 року до квітня 2002 року, виборчій округ № 10, Автономна Республіка Крим. На час виборів — народний депутат України, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Позафракційний травень 1998 року грудень 1999 року, член фракції СДПУ(О) грудень 1999 року.

Член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку жовтень 1998 року лютий 2000 року.

Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності лютий 2000 року.

Член фракції «Єдина Україна» травень — липень 2002 року

Член фракції СДПУ(О) липень 2002 року — січень 2005 року, позафракційний січень — жовтень 2005 року

Член групи «Довіра народу» жовтень — грудень 2005 року, уповноважений представник фракції політичної партії «Відродження» грудень 2005 року.

Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці червень 2002 року.

Березень 2006 року кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 11 в списку. На час виборів — народний депутат України, член Партії «Відродження».

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 року до квітня 2006 року, виборчій округ № 10, Автономна Республіка Крим, самовисування. «За» 27.57 %, 8 суперників. На час виборів — народний депутат України, член СДПУ(О).

З травня 2005 — заступник голови Партії «Відродження»; в.о. голови Партії «Відродження» листопад — грудень 2005 року.

Наукові здобутки

Понад 60 праць в області економіки, інформатики, електроніки.^{[джерело?]}

Нагороди

Ордени Леніна, Жовтневої революції, 2 ордени Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державного премії СРСР. Академік Академії економічних наук України, Міжнародної академії інформатизації.

Майстер спорту міжнародного класу з класичної боротьби.