Франьо Рачкий

Франьо Рачкий (хорв. Franjo Rački; 25 листопада 1828, Фужине — 13 лютого 1894, Загреб) — хорватський історик і політичний діяч.

Франьо Рачкий
Народився	25 листопада 1828(1828-11-25)[1][2]  Фужине, Хорватія[3][1]
Помер	13 лютого 1894(1894-02-13)[1][2] (65 років)  Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина[3][1]
Поховання	Мирогойське кладовище
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	католицький священник, історик, політик
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	хорватська[4][5]
Заклад	Петербурзька академія наук
Членство	Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Хорватська академія наук і мистецтв і Російська академія наук
Конфесія	католицька церква
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Закінчив Віденський університет. До 1852 року вивчав у Відні теологію. З 1852 року — священик. З 1861 року — один з лідерів Народної ліберальної партії, з 1880 року — Незалежної народної партії. Заклав основи хорватської археографії, видавши велику кількість документів з історії південних слов'ян. Був організатором і президентом (1867—1886) Югославської академії наук і мистецтв у Загребі.

Роботи Рачкого присвячені головним чином хорватській державі 9—11 століття, боротьбі південних слов'ян за незалежність у 11—15 століттях, історії богомильства, хорватського державного права, російській літературі та історіографії.