Фрідріх-Вільгельм Крюгер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крюгер.

Фрідріх-Вільгельм Крюгер (нім. Friedrich Wilhelm Krüger; 8 травня 1894(18940508), Страсбург — 10 травня 1945, Еггельсберг, Австрія) — один із керівників окупаційного режиму в Польщі, обергруппенфюрер СА (1934), обергруппенфюрер СС (25 січня 1935 року), генерал військ СС (20 травня 1944 року), генерал поліції (8 червня 1944 року).

Фрідріх-Вільгельм Крюгер
нім. Friedrich Wilhelm Krüger
Народження	8 травня 1894(1894-05-08) Страсбург
Смерть	10 травня 1945(1945-05-10) (51 рік) Еггельсберг, Австрія вогнепальна рана
Країна	Німеччина
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СА і СС[1]
Звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал військ СС (20 травня 1944),  генерал поліції (8 червня 1944)
Командування	6-а гірська дивізія СС «Норд» і 5-й гірський корпус СС
Війни / битви	Перша світова війна, Друга світова війна, Оборона Заполяр'я, Лапландська війна і Югославський фронт Другої світової війни
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Німецький Олімпійський знак 2-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Великий офіцер ордена Корони Італії Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Почесний кут старих бійців Німецький кінний знак Спортивний знак СА Кільце «Мертва голова»

Життєпис

Син полковника, брат Вальтера Крюгера. Освіту отримав у кадетських корпусах Карлсруе (1909) і Берліні Ліхтерфельде (1913). 22 березня 1914 року в чині лейтенанта вступив у піхотний полк Лютцова. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.

В 1919—1920 служив в Добровольчому корпусі Лютцова, брав участь у придушенні комуністичного руху в Німеччині. У травні 1920 року демобілізований. В 1920—1923 працював у видавництвах, в 1924—1928 директор сміттєспалювальної фабрики (Берлін). Звільнений за підозрою в корупції.

15 листопада 1929 року вступив в НСДАП (партквиток № 171 199), 1930 року — в СА, 16 березня 1931 року — в СС (квиток № 6123), отримав чин штурмбаннфюрера. З березня 1931 по січень 1935 року перебував для особливих доручень у штабі 3-го абшніта СС. Обіймав високі посади в СА: з 5 квітня 1931 року начальник штабу групи СА «Восток», з 10 листопада 1931 року командир групи СА «Восток», з червня 1932 року начальник служби підготовки СА і групенфюрер СА для особливих доручень при штабі Ернста Рема.

У червні 1932 року обраний депутатом рейхстагу від Франкфурта-на-Одері. З 1 липня 1933 року начальник служби освіти СА. 1935 року повернувся на командні пости в СС.

З 15 червня 1933 року обергруппенфюрер в Мюнхені, член штабу рейхсфюрера СС і прусський державний радник. З липня 1933 по серпень 1934 року начальник навчального керування СА. З 1 квітня 1936 року інспектор прикордонних частин СС. З травня 1938 по жовтень 1939 року інспектор кавалерійських СС.

З 4 жовтня 1939 по 9 листопада 1943 року вищий керівник СС і поліції в генерал-губернаторстві та одночасно з 15 вересня 1942 року керівник оберабшніта СС «Схід»; найближчий співробітник Ганса Франка. Постійно вступав у конфлікт із Франком, вимагаючи більш енергійних та жорстоких антипольських та антиєврейських заходів. У конфлікті з Франком користувався підтримкою Генріха Гіммлера. У травні 1942 року протистояння вирішилося на користь Крюгера, який зайняв спеціально для нього заснований пост статс-секретаря з питань безпеки в уряді генерал-губернаторства. Після цього вплив Крюгера стало рівним, а іноді та перевершував вплив Франка.

Одночасно став особистим представником Гіммлера щодо зміцнення німецької нації в генерал-губернаторстві. В 1939—1943 був головним керівником всієї системи нацистського терору в Польщі, несе відповідальність за знищення мільйонів поляків та польських євреїв (тільки євреїв було знищено 1 720 тисяч осіб). За його наказом із Замостя виселили 110 тисяч поляків, щоб звільнити місце для німецьких колоністів.

Завдяки підступам Франка втратив свою посаду, 9 листопада 1943 року зарахований до складу Особистого штабу рейхсфюрера СС і до квітня 1944 року займався тренуванням частин 7-ї гірськострілецької дивізії СС «Принц Ойген».

З 20 травня 1944 року командир 6-ї гірськострілецької дивізії СС «Норд». З 26 серпня 1944 року командир 5-го гірськострілецького корпусу СС.

20 вересня 1944 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста за командування дивізією у складі 20-ї гірської армії у Фінляндії. Брав участь в операціях проти партизан у Західній Югославії.

У лютому 1945 року призначений вищим керівником СС і поліції у Відні. Покінчив життя самогубством.

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (17 лютого 1915)
  • 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу (осінь 1916)
• Лицарський хрест ордена Дому Гогенцоллернів із мечами (25 квітня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни
• Шеврон старого бійця
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1937)
• Німецький кінний знак в сріблі
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Спортивний знак СА в золоті
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 3-го класу (8 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)
• Великий офіцер ордена Корони Італії (травень 1939)

Друга світова війна

• Великий офіцер ордена Югославської корони (січень 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (20 квітня 1942)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (2 серпня 1943)
  • 1-го класу (15 травня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (20 жовтня 1944)

Фрідріх-Вільгельм Крюгер в кінематографі

• «Майор Вихор», 1967; «Сімнадцять миттєвостей весни», 1973 — Євген Кузнєцов
• «Дума про Ковпака», 1976 — Альгімантас Масюліс

Світлини

• 
  Крюгер у Львові
• 
  Ганс Франк виголошує промову під час поліцейського параду у Кракові (1939). Крюгер стоїть позаду Франка (у сталевій касці).