Фізичний рівень

Фізичний шар або фізичний рівень (англ. physical layer)  — перший, найнижчий рівень мережевої моделі OSI, який визначає методи передачі бітів даних як сигнали через канали зв'язку. Фізичний рівень - основа на якій лежить будь-яка мережа.^[1]

Модель OSI
Дані	Рівень
Дані
Дані
Дані
Блоки
Пакети
Кадри
Біти

Фізичний рівень задає середовище передачі, наприклад провідний канал (оптоволокно, вита пара, коаксіальний кабель), безпровідний (наземне радіо, супутниковий канал) тощо.^[1]

Після вибору середовища протокол фізичного рівня задає методи модуляції цифрового сигналу в аналоговий і навпаки, а також методи мультиплексування багатьох передач у один фізичний канал.^[1]

Складанням таких методів займаються різні організації, в тому числі: Інститут інженерів з електротехніки та електроніки, Альянс електронної промисловості, Європейський інститут телекомунікаційних стандартів і інші.

На цьому рівні також працюють концентратори, повторювачі сигналу й медіаконвертери. Стандартними типами мережевих інтерфейсів, що відносяться до фізичного рівня, є: V.35, RS-232, RS-485, RJ-11, RJ-45, роз'єми AUI і BNC.

Функції фізичного рівня реалізуються на всіх пристроях, підключених до мережі. З боку комп'ютера функції фізичного рівня виконуються мережевим адаптером або послідовним портом. До фізичного рівня відносяться фізичні, електричні і механічні інтерфейси між двома системами.

Протоколи фізичного рівня

• IEEE 802.15 (Bluetooth),
• IrDA,
• USB
• EIA RS-232, EIA-422, EIA-423, RS-449, RS-485,
• DSL,
• ISDN,
• SONET / SDH,
• 802.11 Wi-Fi,
• Etherloop,
• GSM Um radio interface,
• ITU і ITU-T,
• TransferJet,
• ARINC 818,
• CAN,
• G.hn/G.9960.