Філософія Стародавнього Єгипту

Філософія Стародавнього Єгипту — філософія стародавніх єгиптян проголошена греками як основа основ філософії. Особливість її полягала в тому, що вона була гнучкою, практичною і в ній приділялася велика увага емоціям^[1].

Нун, втілення первинних вод, підіймає до небес барку бога сонця Ра в час першотворення.

Особливості

Давньоєгипетська філософія була дуже тісно пов'язана з керуванням і правосуддям. Багато текстів мали повчальний характер, розповідаючи правила поведінки. У давньоєгипетській філософії не обговорюється теорія пізнання, однак у ній обговорюються способи навчання справедливості. У ній не описувалася політична система, проте в деяких записах розглядаються наслідки відсутності як законного правителя, так і майбутніх претендентів на владу. Методи переконання, такі як грецька риторика, також не обговорювалися.

Гнучкість

Як вважає єгиптолог Ерік Хорнунг, відповіді стародавніх єгиптян на філософські питання були дуже гнучкими. Замість того, щоб пропонувати певні відповіді, філософія єгиптян була плюралістичною, і кілька тлумачень походження світу вважалися однаково вірними.

Практичність

Філософія стародавніх єгиптян була практичною, тобто будь-які життєві ситуації розглядалися без залучення загальних законів. Маат була поняттям справедливості у єгиптян, за допомогою якої можна було розв'язати проблеми. Літні люди передавали майбутньому поколінню всі свої знання про те, з якими проблемами їм належить зіткнутися і як їх можна вирішити.

Емоційність

У ті часи, коли єгиптяни усвідомили силу емоцій, вони рішуче виступили проти тимчасових почуттів. Досконалим вважалася така людина, яка вміла контролювати свої емоції та думки, перш ніж що-небудь робити. Його повною протилежністю була запальна та агресивна людина, яка керувалася лише своїми емоціями^[1].

Див. також

• Релігія Стародавнього Єгипту