Фільчина грамота

Фі́льчина грамота^[1] (рос. филькина грамота) — стійкий зворот, похідний із російської мови, що буквально означає «юридично нікчемний документ», «безграмотно складений документ або такий, що не має юридичної сили»^[2][3]. Спочатку так Іван Грозний презирливо назвав викривальні та увіщувальні листи митрополита Пилипа II (рос. Филипп II)^[4] (якого незабаром убив Малюта Скуратов). Згодом фільчиними грамотами стали іменуватися документи, що не мали юридичної сили, і поступово вираз закоренився в російській мові, ставши крилатим, а згодом поширився й в українській мові.