Філіпавічюс Стасіс

Стасіс Філіпавічюс (9 вересня 1913(19130909), місто Россієни Ковенської губернії, тепер місто Расейняй Каунаського повіту, Литва — 20 червня 1983, місто Вільнюс, тепер Литва) — литовський радянський державний діяч, секретар ЦК КП(б) Литви, заступник голови Ради міністрів Литовської РСР. Член Бюро ЦК КП(б) Литви з 11 червня 1950 до 1952 року. Депутат Верховної ради Литовської РСР 3—5-го скликань (у 1951—1963 роках). Депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання (з 1941 року).

Філіпавічюс Стасіс
лит. Stasys Filipavičius
Народився	9 вересня 1913(1913-09-09)  Расейняй, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер	20 червня 1983(1983-06-20) (69 років)  Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	Російська імперія  Литва  СРСР
Національність	литовець
Діяльність	політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філіпавічюс.

Життєпис

Народився в родині хатньої робітниці. З тринадцятирічного віку працював складачем у друкарні.

Член Комуністичної партії Литви з 1933 року. Працював на нелегальній партійній роботі в місті Расейняй.

У 1935 році був двічі заарештований литовською владою, засуджений до тримісячного тюремного ув'язнення за комуністичну діяльність. У 1936 році знову заарештований, провів у в'язниці п'ять місяців. Потім перебував під поліцейським наглядом.

З травня 1937 до осені 1938 року служив у литовському війську.

З осені 1938 року вів прокомуністичну агітацію в місті Расейняй. У жовтні 1939 року заарештований литовською владою. Відбув 8 місяців у таборі примусової праці. У 1940 році, після окупації Литви радянськими військами, звільнений із ув'язнення.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Расейняйського повітового комітету КП(б) Литви.

У 1942—1943 роках — партійний організатор полку 16-ї стрілецької Литовської дивізії Червоної армії

У 1943—1945 роках працював у штабі литовського партизанського руху в Москві.

З 1945 року — відповідальний організатор ЦК КП(б) Литви.

У 1948 році закінчив Вільнюську Вищу партійну школу при ЦК КП(б) Литви.

У 1948—1950 роках — заступник завідувача, завідувач відділу ЦК КП(б) Литви.

11 червня 1950 — 1952 року — секретар ЦК КП(б) Литви.

У 1952—1953 роках — заступник голови Ради Міністрів Литовської РСР.

У 1953—1957 роках — міністр легкої промисловості Литовської РСР.

У 1957—1961 роках — начальник управління Ради народного господарства Литовської РСР.

У 1962—1976 роках — начальник управління та член колегії Міністерства легкої промисловості Литовської РСР.

З 1976 року — персональний пенсіонер у Вільнюсі.

Автор спогадів про роботу в підпіллі «Нічні вогні» (Nakties žiburiai, 1970).

20 червня 1983 року помер у Вільнюсі.

Нагороди та відзнаки

• орден Леніна (20.07.1950)
• орден Червоної Зірки (2.07.1945)
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст. (17.04.1945)
• медалі
• Заслужений діяч промисловості Литовської РСР (1973)