Філіпенко Аркадій Дмитрович

Арка́дій Дми́трович Філіпе́нко (26 грудня 1911 (8 січня 1912)(19120108), Київ — 24 серпня 1983, Київ) — український композитор. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1949). Народний артист УРСР (1969). Батько композитора Віталія Філіпенка.

Аркадій Дмитрович Філіпенко
Зображення
Основна інформація
Дата народження	26 грудня 1911 (8 січня 1912)(1912-01-08)
Місце народження	Київ, Російська імперія
Дата смерті	24 серпня 1983(1983-08-24) (71 рік)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Професії	композитор, гітарист
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанри	опера
Членство	Спілка композиторів СРСР
Партія	КПРС
Нагороди
Діти	Філіпенко Віталій Аркадійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філіпенко.

Біографічні дані

Народився 26 грудня 1911 (8 січня 1912) року в Пущі-Водиці (тепер частина Києва). У 1926 році вступив до професійно-технічного училища на факультет річкового транспорту. Після його закінчення працював на суднобудівному заводі.

В 1939 році закінчив Київську консерваторію (клас Льва Ревуцького).

Брав участь у німецько-радянській війні, служив у військовому оркестрі. Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1948–1952 роках — відповідальний секретар, в 1954–1956 і з 1973 року — заступник голови правління Спілки композиторів УРСР.

З 1968 року — секретар правління Спілки композиторів СРСР.

З 1968 року — президент музичної секції Українського товариства дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами.

Могила Аркадія Філіпенка

Помер в Києві 24 серпня 1983 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Творчість

Твори

• «Героїчна поема» і «Концертний вальс» для оркестру
• Сім струнних квартетів
• Солоспіви
• Численні дитячі пісні
• Дитяча опера «У зеленому саду» (1967, лібрето Г. Демченко)
• Музичні комедії:
  • «Голий президент» (1967)
  • «Сто перша дружина султана» (1971)
• Музика до театральних і кіноспектаклів, радіо і телебачення
• Дві симфонії для струнного оркестру

Фільмографія

• «Урок життя» (1955)
• «Є такий хлопець» (1956)
• «Живи, Україно!» (1957, док. фільм))
• «Чарівна ніч» (1958, к/м)
• «Якщо любиш...» (1959)
• «Мрії здійснюються» (1959)
• «Світло у вікні» (1960)
• «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961)
• «З днем народження» (1961)
• «Королівство кривих дзеркал» (1963)
• «Сторінка життя» (1964)^{[джерело?]}
• «Чому посміхалися зорі» (1966, т/ф)
• «Дитина» (1967, к/м)
• «Варвара-краса, довга коса» (1969)
• «Золоті роги» (1972)

Нагороди і премії

• Сталінська премія другого ступеня (1949)
• Медаль «За трудову відзнаку» (1951)
• Орден Трудового Червоного Прапора (24.11.1960)
• Народний артист УРСР (1969)
• Орден Жовтневої Революції (1972)

Вшанування пам'яті

меморіальна дошка

• У 1988 році в Києві, на фасаді будинку по вулиці Станіславського, № 3, де в 1977—1983 роках жив і працював композитор, встановлено бронзову меморіальну дошку (горельєф; скульптор Микола Олексієнко, архітектор Георгій Кислий)^[1].