Філіп Ноель-Бейкер

Філіп Ноель-Бейкер (англ. Philip Noel-Baker, Baron Noel-Baker; 1889—1982) — британський пацифіст і дипломат, довічний пер. Лауреат Нобелівської премії миру за 1959 рік, за діяльність з стимулювання роззброєння.

Філіп Ноель-Бейкер
англ. Philip Noel-Baker
Ім'я при народженні	англ. Philip John Baker[1]
Народився	1 листопада 1889(1889-11-01)[2][3][…]  Гендонd, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[4]
Помер	8 жовтня 1982(1982-10-08)[3][5][…] (92 роки)  Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[4]
Країна	Велика Британія
Діяльність	парамедик, політик, легкоатлет, дипломат, антивоєнний активіст
Галузь	міжнародні відносини, політична діяльність[6], дипломатія[6], демілітаризація[6], мир[6] і легка атлетика[6]
Alma mater	Гаверфордський коледжd[7], Королівський коледж, Кембрідж[7] і школа Бутгемаd[7]
Знання мов	англійська
Заклад	Лондонська школа економіки та політичних наук і Ліга Націй[8]
Посада	Міністр у справах Співдружності Наційd, член Палати лордів[d], член Таємної ради Великої Британії[d], Член 44-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 43-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 42-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 41-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 40-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 39-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 38-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 37-го парламенту Сполученого Королівства[d][9], Член 35-го парламенту Сполученого Королівства[d][9] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[10]
Партія	Лейбористська партія
Батько	Allen Bakerd[5][11]
Мати	Elizabeth Balmer Moscripd[5][11]
У шлюбі з	Меган Ллойд Джорджd[11] і Irene Noel-Bakerd[11]
Діти	Francis Noel-Bakerd[5][11]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був блискучим студентом і атлетом, брав участь в трьох олімпійських іграх. На Олімпіаді 1920 року в Антверпені був прапороносцем збірної і завоював срібну медаль.

До 1922 року співпрацював з Фрітьйофом Нансеном. Багаторічний депутат Палати Громад. Його електоральна кар'єра в Лейбористської партії почалася в 1924 році, коли він вперше безуспішно брав участь у виборах. У 1929—1931 роках був лейбористським депутатом Палати Громад від Ковентрі, з 1936 року представляв в парламенті Дербі. З 1937 року входив до керівництва Лейбористської партії; в 1946—1947 роках був її головою.

Міністр без портфеля в уряді 1945 року, в 1945—1946 роках державний міністр закордонних справ Великої Британії. Відповідав в уряді за проведення Олімпіади 1948 року. У 1950 році переведений на посаду міністра палива та енергетики. Активно виступав проти ядерної зброї, мілітаризму.

Стояв біля витоків створення організації «Міжнародна Амністія».

За віросповіданням був квакером^[12].

Джерела

• Інформація на сайті Нобелівської премії (англ.)