Липівка (Рогатинська міська громада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Липівка.

Ли́півка (до 1570 р. — Матіїв, до 1946 р. — Фірлеїв^[1][2]) — село на Рогатинському Опіллі, на межі з Львівською областю, у складі Рогатинської міської громади, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. Населення — 829 осіб. Через село пролягає територіальний автошлях державного значення Т 1417 Куровичі—Перемишляни—Рогатин.

село Липівка
Герб Липівки
Костел св. Станіслава Костел св. Станіслава
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Рогатинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26040270350034166
Основні дані
Колишня назва	Фірлеїв
Населення	829
Площа	11,985 км²
Густота населення	69,17 осіб/км²
Поштовий індекс	77020
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д.
Водойми	Гнила Липа, Залізний
Відстань до обласного центру	81 км
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Рогатин
Відстань до залізничної станції	13 км
Місцева влада
Адреса ради	77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65
Карта
Липівка
Липівка
Мапа
Липівка у Вікісховищі

Розташування

Розташоване на березі річки Гнилої Липи, притоки Дністра, за 15 км від колишнього районного центру. Через село проходить автодорога сполучення Рогатин-Перемишляни-Куровичі.

У селі протікає потік Залізний, який впадає у річку Гнилу Липу притоку річки Дністер.

Історія

Липівка (Фірлеїв) на австрійській мапі XVIII століття.

Костел в Фірлеєві (1938)

На території сіл кол. Воронівської сільради знайдено скарб римських монет (II—III ст.ст. н. е.).

Засноване на початку XV ст. Чотири рази татари нищили й палили село.

1430 р. перша згадка про село Матвіїв^[3].

1570 р. королівським указом:

• шляхтичеві Янові Фірлею на ґрунтах села Матіївців дозволено закласти містечко Фірлеїв,
• запроваджені ярмарки на Зелені свята та Різдво Пречистої Діви Марії; торги — щопонеділка,
• дідичним війтом призначений Миколай Нарайовський^[4].

Містечко користувалося печаткою з власним гербом — зображенням святого Станіслава, що воскрешає Пьотровіна (відбитки печатки з цим гербом, датовані ХІХ століттям, збереглися в колекції відомого львівського краєзнавця Антонія Шнайдера).

У XVI—XVII століттях Фірлеїв зберігав статус містечка, тут розвивався гончарний промисел. Великої шкоди господарству й населенню містечка заподіяли в 1828 році пожежа й сарана, а в 1831 і 1855 роках — холера.

На початку ХХ століття у містечку були дві кредитні спілки, пожежна станція, пошта з телеграфом, два млини, дві каменоломні. Колись був замок, міські укріплення. З минулої краси зберігся костел святого Станіслава, збудований у 1575 році, зараз відновлений, з бідним, але цікавим інтер'єром. Біля костелу збереглася підпірна стіна з контрфорсами, яка надає храму оборонного вигляду.

Також у селі є церква Зішестя Святого Духа 1892 року побудови із величним іконостасом.

Н 1.01.1939 р. в селі проживало 1680 мешканців (1160 українців-греко-католиків, 440 латинників, 50 поляків, 20 євреїв і 10 німців та інших національностей)^[5].

7 червня 1946 року село Фірлеїв було перейменовано на Липівку і Фірлеївську сільську раду — на Липівську.^[6]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.^[7]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району^[8].

Костел святого Станіслава-єпископа, мученика РКЦ

Місцеву парафію було утворено 8 грудня 1573 року завдяки фундушу Миколая Нарайовського. У середині XVI століття тут спорудили мурований костел на місці зруйнованої у І половині цього століття церкви, від якої залишились стіни висотою до 7 метрів. 1576 року храм консекрував (посвятив) львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський. Святиня тричі була спалена, зокрема у 1639 та 1672 роках, проте її щоразу відбудовували заново. У 60-70-х роках XVIII століття храм реконструювали, а 1774 року його повторно консекрував львівський архієпископ Вацлав Сераковський. У 1810, 1845 та 1927 роках відбулись чергові реставрації костелу. У 1941—1945 рр. святиня зазнала значних руйнувань. Після ІІ св. війни храм закрили (зерносховище). У 1980—1990 роках інститут Укрзахідпроектреставрація провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його реставрація. Повернули святиню 8 вересня 1991 року. Головний вівтарний образ святого Станіслава-єпископа, мученика до 2 світової війни прикрашав знищений за часів СРСР костел святого Станіслава-єпископа, мученика у с. Журів. Сучасна приналежність парафії: Львівська Архідієцезія Римо-Католицької Церкви в Україні. Парафію обслуговують дієцезіальні священики парафії РКЦ св. Миколая у Рогатині. ^{[9] [10]}

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	827	99.76%
російська	2	0.24%
Усього	829	100%

Корисні копалини

На території села є кар'єри, де видобувають будівельний камінь і пісок, поклади яких тут виявлено.

Соціальна сфера

У селі є дитячий садок, дев'ятирічна школа^[12], клуб, бібліотека, медпункт.

У 2020 р. відкрили першу в районі амбулаторію загальної практики сімейної медицини.^[13]

Культура

Традицію «повіншування Василів» у селі Липівка визнано елементом нематеріальної культурної спадщини України.^[14]

Персоналії

• Міхал Вишневський (1794—1865) — польський письменник, філософ, історик літератури, політичний діяч.
• Стефан Качала (1815—1888) — громадсько-політичний діяч, письменник і публіцист, фундатор і меценат багатьох українських товариств та організацій.
• Михайло Кривень (1954) — Народний артист України, професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.
• Ян Фірлей — власник села (міста), маршалок великий коронний Речі Посполитої.
• Демський Олексій-«Шувар» (1913—1955) — провідник Рогатинського надрайонного проводу ОУН.^[15]
• Какун Андрій Павлович (1912—1946) — провідник Перемишлянського надрайонного проводу ОУН.
• Кічула Григорій Федорович (1932—2004) — художник декоративної кераміки та скла, живописець, монументаліст.