Харманський Здислав Юліанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харманський.

Маріам-Йо́сиф-Зди́слав Юліа́нович Харма́нський (1859(1859) — 1924^[3]) — український та польський архітектор, педагог, жив і працював у Харкові. Старший брат архітектора Станіслава Харманського.

Харманський Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович
пол. Marian Józef Zdzisław Charmański
1900-1910-ті
Народження	1859(1859) Катеринослав, Російська імперія[1]
Смерть	1924(1924) Варшава
Поховання	цвинтар Расу[2]
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзький інститут цивільних інженерів
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Новочеркаськ, Харків
Архітектурний стиль	модерн, Український архітектурний модерн, неокласицизм, необароко
Найважливіші споруди	Харківська селекційна станція, Харківський іподром
Заклад	НТУ «ХПІ»
Батько	Харманський Едуард Осипович
Брати, сестри	Харманський Станіслав Юліанович
Харманський Здислав Юліанович у Вікісховищі

Життєпис

Маріам-Йосиф-Здислав Юліанович Харманський народився у 1859 році. Середню освіту отримав в Катеринославському реальному училищі. У 1879-1885 роках навчався в Петербурзькому інституті цивільних інженерів (ІЦІ), де отримав звання цивільного інженера і І розряд. За розподілом потрапив до Новочеркаська. Після служби у новочеркаському будівельному відділенні у 1890 році переїхав до Харкова, де працював на посаді молодшого інженера при Харківському губернському правлінні.

З 1896 по 1917 роки був губернським земським інженером і завідувачем технічного відділу Міської управи.

З 1911 року і до 1919 викладав архітектурне креслення в Технологічному інституті. У 1919 році Харма́нський виїхав до Варшави, де й помер на початку 1924 року.^[3]

Споруди

Спочатку Харманський дотримувався стильових форм неокласицизму і необароко, згодом — модерну, модернізованих форм історичних стилів та українського модерну^[4]. Виконував багато приватних замовлень наприкінці XIX століття^[4]. У 1893 році у Харкові було побудовано Драматичний театр (нині Театр імені Шевченка), його зовнішню та внутрішню обробку виконано за участю тоді ще молодого архітектора Харманського^[5].

Будівлі в Харкові, зведені за його проєктами:

№ п/п	Охоронний №	Адреса	Початкове використання	Співавтори	Дата будівництв	Сучасне використання	Зображення
1	-	майдан Іподрому, 2	Дерев'яні трибуни іподрому для кінних перегонів	Олександр Гінзбург	1906-1907	не збереглися
2	7280-Ха	майдан Іподрому, 2	Трибуни іподрому для рисистих перегонів (романтичний модерн[6])	-	1907-1914	Іподром — будівля трибун, нічний клуб
3	7373-Ха	вул. Садова, 11	Особняк	надбудова — за проектом Михайла Дашкевича	1903	Видавництво «Прапор»[7]
4	284-Ха	вул. Полтавський Шлях, 35	Будинок Торговельного товариства російсько-американської гумової мануфактури «Треугольник»	-	1910	Офісна будівля. Реконструйовано
5	7310-Ха	вул. Полтавський Шлях, 53/55	Прибутковий будинок Нерослєва з магазином	-	1912-1914	Житловий будинок, магазин, аптека, банк
6	7252-Ха	пр. Героїв Харкова, 142	Селекційна станція (український модерн)	Євген Сердюк	1909-1911	Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України
7	-	пр. Героїв Харкова, 144/1	Житловий будинок при селекційній станції (український модерн)	Євген Сердюк	1913	Житловий будинок
8	7323-Ха	вул. Григорія Сковороди, 7	Прибутковий будинок і приватна лікарня доктора Ар'є	-	початок XX століття	Житловий будинок, лікарня
9	-	Театральний майдан, 5	Житловий будинок і приватна лікарня хірурга Мойсея Фабриканта	-	1900	Харківська наукова медична бібліотека
10	-	пр. Героїв Харкова, 36	Ремісниче училище	-	-	-
11	-	вул. Григорія Сковороди, 20	Житловий будинок	-	-	перебудований
12	-	вул. Григорія Сковороди, 24	Надбудова житлового будинку на розі з пл. Поезії	-	початок XX століття	Інститут удосконалення вчителів
13	-	-	2-поверхова лікарня і камери для одиночного ув'язнення при Харківській в'язниці	-	1890-1892	-