Хелати

Хела́ти (від грец. χηλή, chelè — «клішня») або внутрішньокомплексні сполуки — клішнеподібні комплексні сполуки, які утворені при взаємодії іонів металів з молекулами деяких органічних сполук, що містять солеутворювальну, комплексоутворювальну групи. Хелатні сполуки мають центральний іон (частинку) — комплексоутворювач — і координовані навколо нього ліганди. Хелатні сполуки часто використовують у хімії для розділення, концентрації і визначення різних елементів.

Хелатний комплекс іона металу і етилендіамінтетраоцтової кислоти

Сюди перенаправляється запит «Хелатування». На цю тему потрібна окрема стаття.

Див. також

• Комплексони
• Політіонові кислоти

Джерела

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0