Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Хоанофлагеляти

група найпростіших З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Хоанофлагеляти
Remove ads

Хоанофлагеляти, або комірцеві джгутиконосці (Choanoflagellatea) — група найпростіших. Вважаються найближчими родичами багатоклітинних тварин. Характерна риса — наявність у клітини одного джгутика, оточеного комірцем з 30-40 мікроворсинок. Хоанофлагеляти представлені поодинокими і колоніальними формами, що живуть у морських і прісних водах. Описано близько 150 видів.

Коротка інформація ?Хоанофлагеляти, Біологічна класифікація ...
Remove ads

Будова

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Схема живлення Monosiga gracilis
Thumb
Колонія хоанофлягелят Sphaeroeca (близько 230 особин)

Розмір хоанофлагелят зазвичай перевищує 10 мікрон. Клітини демонструють виразну полярність, яка задається положенням єдиного джгутика. У багатьох представників протилежним кінцем клітина прикріплюється до субстрату або занурена в позаклітинний матрикс колонії. Деякі хоанофлагеляти здатні виділяти келихоподібні «будиночки», які у морських форм складаються з витончено переплетених між собою кремнієвих ниток. Прісноводні представники будують будиночок з целюлози.

Джгутик і комірець

Джгутик оточений віночком (комірцем) з мікроворсинок, які щільно прилягають одна до одної. Мікроворсинки — пальцеподібні вирости клітини, укріплені актиновим цитоскелетом. Биття джгутика створює струмені рідини, спрямовані вздовж нього від клітини. При цьому вода постійно надходить всередину комірця, проходячи між мікроворсинками. Ці струмені хоанофлагелляти використовують у харчуванні: великі частки (бактерії, детрит) відціджуються мікроворсинками і можуть бути поглинені шляхом фагоцитозу.

У плаваючих у товщі води хоанофлагелятів рух джгутика використовується також для локомоції. При цьому організм переміщається з допомогою джгутика подібно до інших представників групи Opisthokonta  грибів і багатоклітинних тварин.

Remove ads

Колоніальна поведінка

Багато видів, наприклад, з роду Proterospongia, утворюють прості колонії[1] шляхом групування особин.[2]

Розшифровка геному

У 2008 р. був повністю розшифрований геном одного з видів хоанофлагелятів Monosiga brevicollis[3]. У геномі моносиґи близько 9 200 генів, причому присутні 23 гени кадгеринів і ряд інших генів, типових для багатоклітинних тварин, але відсутніх у більшості інших груп найпростіших.

Філогенія

Подібність будови апарату комірця хоанофлагелятів з аналогічними структурами хоаноцитів губок і циртоцитів справжніх багатоклітинних тварин (Eumetazoa), відзначена вже в XIX столітті, спричинила висловлення гіпотези про близьку спорідненість хоанофлагелятів і губок, яка надалі стала фактично загальноприйнятою. Існує, проте, й інша точка зору, згідно з якою хоанофлагеляти — не сестринська група для губок, а дочірня, яка виникла шляхом значного спрощення будови.

Remove ads

Джерела

  • Зоология беспозвоночных, Т. 1: от простейших до моллюсков и артропод, под ред. В. Вестхайде и Р. Ригера. — М.: Т-во научных изданий КМК, 2008.
  • Карпов С. А. Строение клетки протистов: Учебное пособие. — СПб.: ТЕССА, 2001. — 384 с. — ил.

Посилання

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads