Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Хойники
місто в Білорусі, адміністративний центр Хойницького району Гомельської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Хойники (біл. Хо́йнікі, Chojniki) — місто в Білорусі, адміністративний центр Хойницького району Гомельської області.
_02.jpg)
Remove ads
Географія
Місто Хойники розташоване за 103 км на південь від обласного центру та за 60 км від міста Мозир. В місті знаходиться залізнична станція (кінцева станція лінії Василевичі — Хойники, яка відгалужується від лінії Гомель — Берестя). Автошляхами місто сполучається з Речицею, Калинковичами, Брагіном.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Вперше Хойники (найдавніше — Хвойники) згадуються 1504 року, як село Брагінської волості Київського воєводства Великого князівства Литовського, що подаровано великим князем литовським Олександром за військови заслуги навічно пану Семену Федоровичу Полозу (Полозовичу)[2], далі належало князям Любецьким, панам Харлінським, Абрамовичам, Брозовським, князям Шуйським, панам Прозарам[3]. У першій половині XVII століття пан Максимільян Брозовські побудував замок у заплаві річки Квеся з оборонними стінами, в'їзною брамою, який проіснував до кінця XVIII століття.
З кінця XVII століття Хойники — містечко та центр «волості» (маєтку) Овруцького повіту Київського воєводства.
Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році Хойники — містечко Речицького повіту Чернігівського намісництва, надалі Малоросійської губернії, з 29 серпня 1797 року — Мінської губернії Російської імперії.
Наприкінці XIX століття у Хойниках налічувалося близько 2,7 тисяч жителів. Тут працювали два спиртозаводи, лісопильний, металообробний заводи, два водяних млини, дві школи, 26 крамниць, два готеля, поштова станція. Побудовані Покровська церква, костел.
З 1919 року Хойники в складі Гомельської губернії, яка увійшла до складу РРФСР. 8 грудня 1926 року містечко — адміністративний центр району, спочатку Речицького, а впродовж 1927—1930 роках — Гомельського округу БРСР.
29 вересня 1938 року Хойникам надано статус селища міського типу Поліської області. Станом на 1939 рік в ньому проживало 3,4 тис. осіб.
25 серпня 1941 року селище Хойники окупували німецько-фашистські війська. 23 листопада 1943 року Хойники звільнено військами 1-го Білоруського фронту.
У 1954 році Хойники увійшли до складу Гомельської області. 10 листопада 1967 року отримано статус міста. У 1970 році тут проживало 9,5 тис. осіб.
Хойники дуже постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС.
Станом на 2004 рік в Хойниках проживало 14,2 тис. жителів. У 2009 році — 13 844 жителів.
Remove ads
Війна 2022 року
З території біля міста російськими військами обстрілювалася територія України ракетами Іскандер.
Забудова
Місто розбудовувалося, і поступово його межі розширювалися шляхом приєднання прилеглих селищ. Утворені три райони: Старі Хойники, Нові Хойники та Північно-західний район. Були зведені декілька дво- та п'ятиповерхових будинків, з утворенням мікрорайону «Ювілейний». Через аварію на Чорнобильській АЕС будівництво в місті законсервовано.
Промисловість
З промислових підприємств працюють: авторемонтний завод, ЗБВ, консервний, торф'яний, філія Гомельського заводу «Гідропривід», фабрика художніх виробів, сироробний комбінат.
Освіта і культура
У місті діють: ПТУ, 4 середні загальноосвітні школи, спортивна та музична школи, центр творчості, 2 будинки культури, Будинок ремесел, 4 бібліотеки, краєзнавчий музей.
ЗМІ
Видається районна газета «Ленінський прапор».
Пам'ятки
У Хойниках знаходяться:
- братські могили радянських воїнів, партизанів і підпільників, словацьких партизан;
- пам'ятники воїнам, пам'ятник Скорботи до 10-річчя катастрофи на Чорнобильській АЕС;
- збереглася садиба XIX століття.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads