Холмець

Холме́ць — село в Ужгородському районі Закарпатської області.

село Холмець
Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Баранинська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21100010100052465
Основні дані
Засноване	1400
Населення	901
Поштовий індекс	89444
Географічні дані
Географічні координати	48°31′30″ пн. ш. 22°23′12″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	89444, с. Холмець, вул. Дружби, б/н
Карта
Холмець
Холмець
Мапа
Холмець у Вікісховищі

Герб

Щит підвищено перетятий червоним і срібним. У першій частині золота дубова гілка з такими ж листями і жолудями. У другій частині з зеленою опуклою базою зелена виноградна лоза з такими ж листом і двома гронами.^[1]

Історія

На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран — поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося в 1974 році експедицією ІА АН УРСР. В центрі села в 1931 році відктито ґрунтовий могильник пізньої бронзи з трупоспаленням в урнах (культура Станове ХІІІ — ХІІ століть до нашої ери). В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII — ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст.

В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech». Назва Холмці виникла у слов'янському мовному середовищі, фіксуючи, що село виникло на пагорбі-холмі.

В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII— ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст. В XIII ст. угорський король подарував землі біля Холмців кільком шляхтичам, які додавали до свого прізвища прикладку «холмецькі». В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech» у 14 столітті, селом володіла родина Helmeczy.

Збереглися дані про родини Корлат і Губків. Землевласнику Корлату в XVI ст. належала більша частина села. Податкові списки у 1599 році зафіксували 16 селянських дворів, три панські садиби, костел, парафію та школу. На початок XVIII ст. кількість селянських господарств значно зменшилася. В 1715 році в селі нараховувалося лише 5 селянських господарств, які обробляли також панські виноградники.

Джерела, датовані другою половиною XVIII ст., вважають село Холмці угорським селом.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210587, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 739 виборців, явка 39,51 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 49,48 %, за «Опозиційний блок» — 16,15 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 9,62 %.^[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 36,59 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 14,98 %, за Роберта Горвата (самовисування) — 14,29 %^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
угорська	460	51.05 %
українська	432	47.95 %
російська	6	0.67 %
словацька	1	0.11 %
інші/не вказали	2	0.22 %
Усього	901	100 %

Релігія

Реформатський храм — у селі вже була церква у 13 столітті, яку було передано реформаторам у 17 столітті. Ця готична будова була знесена в 1799 році. Його нова реформатська будівля була побудована між 1803 і 1806 роками у стилі класицизму.

Храм жінок-мироносиць. 1994.

До радянської влади в селі були реформатський та римо-католицький храми, а греко-католики мали дзвіницю. Є згадка про те, що в 1933 р. 70 греко-католиків зі священиком Юлієм Желтваєм придбали дуже мелодійний дзвін. Двічі дзвін знімали через воєнне та повоєнне лихоліття.

У 1960-х роках була спроба викрасти дзвін, але селяни врятували його. Дзвіниця на той час була вже знищена і відбудувати її влада не дозволяла. У 1986 р. войовничі атеїсти з допомогою війська зруйнували римо-католицький костел.

У 1994 р. всі три громади відбудували римо-католицький костел, а потім, за ініціативою жінок (8 березня 20 жінок вийшло копати рови на фундамент), взялися за спорудження першої в селі греко-католицької церкви, проект якої підготував священик Юрій Довганинець. Мурована церква розмірами 19: 8 м має форму базиліки з п'ятиярусною вежею над входом. Поряд Микола Репко, Юрій Шепела, Юрій Мотильчак та Михайло Левчук вимурували дзвіницю, а три дзвони, вилиті в Новому Роздолі на Львівщині, фундували директор «Закарпатвтормету» Семен Сливка та виходець із села Янош Моті, що нині мешкає в Америці, він зробив вагомий внесок у спорудження храму.

У липні 1996 р. церкву освятив єпископ Іван Семедій. Розпис стін та малювання ікон виконав колишній викладач Ужгородського коледжу мистецтв Федір Лащак. Дирекція коледжу допомогла з виготовленням іконостасу: студенти Олег Товт, Віталій Манцулич та Петро Кармазин вирізьбили царські двері як свою дипломну роботу.

== Туристичні місця == — На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран — поселення культури алфельдської мальованої кераміки.

- храм жінок-мироносиць, 1994.

- реформатська будівля

Персоналії

• Петер Кенде^[hu] (1841—1917) — депутат, член парламенту, редактор газети, імператорський і королівський камергер і землевласник.

Галерея

краєвид поблизу с. Холмець, 2018