Хребетна артерія

Артерія: Хребетна артерія

Артерії шиї. Хребетні артерії беруть початок від підключичної артерії та впадають в основну артерію (лат. a. basillaris)}
Латинська назва	Arteria vertebralis
Бере початок від	Підключична артерія
Гілки	Основна артерія Задня мозкова артерія Передня мозкова артерія Задня мозочкова артерія
Вена	Хребетна вена
MeSH	Vertebral+Artery

Хребетні артерії зазвичай беруть початок із задньоверхньої ділянки центральних підключичних артерій з обох сторін^[2] а потім заходять глибоко в поперечний відросток на рівні шостих шийних хребців (C6),^[1] або зрідка (у 7,5 % випадків) на рівні сьомих (С7). Далі вони проходять переважно, у поперечному отворі кожного шийного хребця . Після того, як вони пройшли через поперечний отвір першого шийного хребця (також відомого як атлант), хребетні артерії проходять через задню дугу С1 і через підпотиличний трикутник перед входом у великий отвір черепа (лат. foramen magnum) .

Неаполітанський лікар Нунзанте Іполіто визначив найкращий спосіб знаходження хребетної артерії: передній драбинчастий м'яз і довгий м'яз шиї утворюють кут, названий його іменем, в якому найлегше її визначити.^[3]

Усередині черепа дві хребетні артерії з'єднуються, утворюючи основну або базилярну артерію біля основи моста . Вона головна в кровопостачанні стовбура мозку. З'єднуючись із вілізієвим колом, вона допомагає сонним артеріям забезпечити решту мозку. На рівні кожного шийного сегменту хребетна артерія направляє м'язові гілки — передні спинномозкові артерії.

Хребетну артерію можна розділити на чотири частини:

Перша (префорамінальна) частина проходить вгору і назад між довгим м'язом шиї (лат. musculus longus colli) і переднім драбинчастим м'язом (лат. m. scalenus anterior) . В цій ділянці попереду проходять внутрішні яремна й хребетна вени, також тут вона перетинається з нижньою щитоподібною артерією ; ліва хребетна артерія також уданому сегменті перетинається з грудною протокою . На цьому рівні позаду артерії розташовані поперечний відросток сьомого шийного хребця, симпатичний стовбур та нижній шийний ганглій
Друга (форамінальна) частина проходить вгору через поперечний отвір хребців від С6 до С2, оточується гілками від нижнього шийного симпатичного ганглія та сплетенням вен, які об'єднуються, утворюючи хребтову вену в нижній частині шиї . В цій ділянці хребетна артерія розташована попереду стовбурів шийних нервів і проходить майже вертикально аж до поперечного відростку другого шийного хребця.
Третя (екстрадуральна або атлантова) частина виходить із поперечного отвору C2 на медіальній стороні латерального прямого м'яза голови (лат. m. rectus capitis lateralis) . Далі він поділяється на вертикальну частину V3v, що проходить вертикально вгору, перетинаючи спинномозковий корінець С2 і потрапляючи в поперечний отвір (лат. foramen transversarium) С1, і горизонтальну частину V3h, який вигинається медіально позаду від переднього суглобового відростку атланту (С1), передньою гілкою першого шийного спинномозкового нерва проходячи медіально; далі артерія залягає в борозні на верхній поверхні задньої дуги атланта, попід задньою атланто-потиличною мембраною і прямує в хребетний канал. Ця частина артерії міститься в підпотиличному трикутнику — трикутному просторі, обмеженому великим заднім прямим м'язом голови (лат. m. rectus capitis posterior major), й косими м'язами — верхнім і нижнім (лат. m. obliquus superior; m. obliquus inferior) . Перший шийний або підпотиличний нерв лежить між хребтовою артерією та задньою дугою атланта.
Четверта (інтрадуральна або внутрішньочерепна) частина проминає тверду мозкову оболону й спускається посередині до передньої частини довгастого мозку ; в цім сегменті вона розміщена між під'язиковим нервом і переднім корінцем першого шийного нерва та нижче першого розгалуження зубчастих зв'язок (лат. ligamenti denticulati) . На нижній межі мосту хребетні артерії з обох боків об'єднуються й утворюють базилярну артерію .

Трикутник

Трикутник хребетної артерії, або трикутник Нунзанте Іполіто^[3] має такі межі:^[4]

Медіальна межа переднього драбинчастого м'яза (латеральна сторона трикутника)
Латеральна межа довгого м'яза шиї (медіальна сторона трикутника)
Каротидний або сонний горбок (верхівка)
Перша частина підключичної артерії (основа)

Сонний (каротидний) горбок відокремлює хребетну артерію, яка проходить безпосередньо за ним, від загальної сонної артерії, яка лежить безпосередньо перед ним. Ідеальним місцем пальпації сонного пульсу є м'яке притискання загальної сонної артерії до сонного горбка.^[5]

Варіанти розвитку

В ході та розмірах хребетних артерій трапляються варіації. Наприклад, різниця в розмірах між лівою та правою хребцевими артеріями може коливатися від незначної асиметрії до вираженої гіпоплазії однієї сторони, при цьому дослідження оцінюють поширеність однобічної гіпоплазії хребетної артерії від 2 % до 25 %.^[6]

У 3-15 % населення існує кістковий місточок в ділянці задньої дуги С1, який охоплює борозну хребетної артерії на хребці С1 та утворює дугоподібний отвір. Таке відхилення називається аномалією Кімерлі. Ще одне досить рідкісне відхилення — входження хребетної артерії в субарахноїдальний простір замість атланто-потиличного рівня (С0-С1) з рівнів C1-C2 (3 %) або C2-C3 (повідомляється лише про три випадки).^[7]

Хребетна артерія

Будова

Трикутник

Варіанти розвитку

Функція

Клінічне значення

Додаткові зображення

Примітки

Посилання

Wikiwand - on