Хунов Анатолій Ісмаїлович

Анатолій Ісмаїлович Хунов (25 березня 1940, Краснодар — 17 березня 2022) — український політик (Комуністична партія України), народний депутат України I, II, III скликання.

Анатолій Ісмаїлович Хунов
Нині на посаді
Народився	25 березня 1940(1940-03-25) м. Краснодар, Росія
Помер	17 березня 2022(2022-03-17) (81 рік) Київ, Україна
Похований	Байкове кладовище
Виборчий округ	№ 130
Відомий як	політик
Громадянство	Україна
Національність	адигеєць
Політична партія	КПУ
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го скликання
	14 листопада 1992	—	10 квітня 1994
2-го скликання
КПУ	11 березня 1994	—	12 травня 1998
3-го скликання
КПУ	12 травня 1998	—	14 травня 2002

Біографія

Народився 25 березня 1940 р. у м. Краснодар, Росія.

У 1958–1959 роках працював вантажником, верстатником ліспромгоспу у Краснодарі. У 1959–1962 роках проходив строкову військову службу в радянській армії. У 1967 р. закінчив Краснодарський політехнічний інститут, факультет «Машини і апарати харчових виробництв», та отримав спеціальність «інженер-механік». Після закінчення інституту його направили до м. Лиман Донецької області.

У 1967–1971 роках обіймав посаду головного інженера Краснолиманського консервного заводу, у 1971 році став там директором. У 1973–1993 роках працював начальником відділу, пізніше — начальником орендного підприємства «Організація робітничого постачання» Краснолиманського відділення Донецької залізниці. У 1993–1995 роках — генеральний директор, голова ради акціонерів АТ «Організація робітничого постачання».

Політична діяльність

Анатолій Хунов був з 1962 по 1991 рік членом Комуністичної партії Радянського Союзу. У 1993 році, після розпуску КПРС, вступив до Комуністичної партії України.

З листопада 1992 року по квітень 1994 року — народний депутат України 12-го (1-го) скликання (за Краснолиманським виборчим округом № 130 Донецької області). Був членом Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. До груп, фракцій не входив.

Могила Анатолія Хунова, Байкове кладовище

З березня 1994 року по травень 1998 року — народний депутат України 2-го скликання (за Краснолиманським виборчим округом № 130 Донецької області, висунутий виборцями). Член Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД. Член фракції КПУ.

У 1998–2002 роках — народний депутат України третього скликання (від КПУ, № 83 в списку). З травня 1998 року — член фракції КПУ, з липня 1998 року входив до Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД, голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків Комітету у закордонних справах.

У 2003 році призначений уповноваженим представником зі зв'язків з ВР України та органами виконавчої влади Донецької залізниці.

У червні 2021 року, менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, взяв участь у конференції Антифашистського комітету України під назвою «Вероломное нападение нацистской Германии и ее сателлитов 22 июня 1941 года на СССР – начало бессмертного подвига советского народа и его Красной Армии в ходе развернувшийся Великой Отечественной войны против фашистских оккупантов»^[1].

Помер на 82-му році життя 17 березня 2022 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища, біля крематорію.

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Дружби народів
• знак «Почесний залізничник»
• медаль «90 років Радянських Збройних сил»