Цахілова Земфіра Аврамівна

Земфіра Аврамівна Цахілова (ос. Цъæхилты Аврамы чызг Земфирæ; нар. 24 квітня 1943, Алагир, Північно-Осетинська АРСР) — радянська і російська акторка театру і кіно, педагог. Член Правління Центрального будинку працівників мистецтв. Заслужена артистка Північно-Осетинської АРСР і Заслужений діяч мистецтв Республіка Північна Осетія-Аланія.

Цахілова Земфіра Аврамівна
Ім'я при народженні	Земфіра Аврамівна Цахілова
Дата народження	24 квітня 1943(1943-04-24)[1] (82 роки)
Місце народження	Алагир, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР
Громадянство	,
Професія	акторка
Кар'єра	с 1966 — дотепер
Нагороди	Шаблон:Орден Слава Осетії
IMDb	ID 0874646

Біографія

Народилася 1943 року в м. Алагирі, в Північній Осетії.

У 1966 році закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна (курс Б. Є. Захави та А. В. Борисова). Під час навчання грала в театрі Вахтангова. Потім працювала в Театрі імені Моссовєта. Наприкінці 1960-х років у колективі театру поряд з Вадимом Бероєвим і Тетяною Бестаєвою входила до так званого «осетинського кишлака» — групи молодих, але вже дуже популярних артистів.

У 1970-х роках залишила театр, цілком пішовши в кінематограф. З 1966 по 1982 рік зіграла більше 30 ролей в радянських та українських фільмах.

Роль у фільмі «Чому ти мовчиш?» Гасана Сеїдбейлі кіностудії «Азербайджанфільм», визначила амплуа актриси — надалі її стали часто запрошувати на ролі красунь, представниць південних і східних народів СРСР: так, її героїнями були молдаванка, азербайджанка, грузинка, таджичка, румунка, осетинка, а також француженка і у фільмі Капітан Немо — індіанка.

У 1993-му році заснувала Центр Розвитку Естетики і Краси «Катюша», некомерційний освітній заклад для дітей з 4-х до 17 років.

Талановита, темпераментна, приголомшливо красива

— Володимир Долінський^[2]

Чоловік — доктор економічних наук і підприємець Георгій Цаголов. Двоє синів і дочка^[3].

Фільмографія

1. 1966 — Слідство триває — Мустафаєва, лейтенант міліції
2. 1966 — Чому ти мовчиш? — Сурейя
3. 1966 — Два квитки на денний сеанс — Тоня, журналістка
4. 1967 — Людина кидає якір — Аділя
5. 1968 — Жив чоловік — Маро
6. 1969 — Десять зим за одне літо — Санда
7. 1970 — Останній сніг (короткометражний) — вчителька Чабахан Басієва
8. 1970 — Вибух уповільненої дії
9. 1971 — Червона заметіль — Текла Кожокару
10. 1972 — Пропала грамота — Одарка
11. 1972 — Останній гайдук — Вероніка
12. 1973 — Коли людина посміхнулася — Інга
13. 1975 — Серед літа — Марія
14. 1975 — Капітан Немо — дружина Немо
15. 1977 — Зустріч проїздом (короткометражний) — Заїру
16. 1977 — Скажи, що любиш мене! — Земфіра-ханум
17. 1978 — Під сузір'ям Близнюків — Тетяна Володимирівна
18. 1981 — Післязавтра, опівночі — Ельміра Агабекова
19. 1982 — Граки — Віра Загоруйко
20. 1983 — Раптовий викид
21. 1985 — Джерело, що говорить — Гульсара
22. 1986 — Додатковий прибуває на другий шлях — Абдуллаєва
23. 2016 — Збрешеш — помреш — Євгенія Петрівна

Нагороди та звання

• Орден «Слава Осетії».
• Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви».
• Заслужена артистка Північно-Осетинської АРСР.
• Заслужений діяч мистецтв Республіка Північна Осетія-Аланія.
• Орден Ломоносова в галузі літератури і мистецтва.
• Медаль громадського руху «Росія» «За заслуги».
• Орден «Надбання республіки».
• Медаль «Меценат століття».
• Дійсний член Петровської академії наук і мистецтв.