Цегляр Яків Самійлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цегляр.

Я́ків Самі́йлович Цегля́р (справжнє прізвище — Ціґлер) (* 29 лютого 1912 — 11 лютого 2008) — радянський і український композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Народний артист України (27.01.1993).

Цегляр Яків Самійлович
Основна інформація
Дата народження	29 лютого 1912(1912-02-29)
Місце народження	Київ, Російська імперія
Дата смерті	11 лютого 2008(2008-02-11) (95 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Україна
Професії	композитор
Освіта	Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі
Членство	Спілка композиторів СРСР
Нагороди

Біографічні відомості

За походженням єврей. Народився і помер у Києві. Закінчив Київське музичне училище (1939), навчався у Київській, а закінчив Тбіліську консерваторію (1946). Був учнем П. Козицького і Г. Верьовки.

Твори

• Опера «Єврейська трагедія»
• оперети — «Бажаємо щастя» (1957), «Гість із Відня» (1960), «Дівчина і море» (1965), «Щасливий долі поворот» (1980),
• музичні комедії — «Весь світ і навіть більше» (1967), «Відставний жених» (за твором Г.Квітки-Основ'яненка, 1983), «Сватання на Гончарівці» (1983);
• вокально-симфонічні твори
  • для голосу з орк. — поема «Любов поета» (1962), кантата «Безсмертному Кобзареві» (1963, 2-а ред. 1972),
  • для колоратурного сопрано з орк. -«Концертний вальс» (1975), ораторія «Єврейська трагедія» (сл. М.Рильського і Дм. Павличка, 1991, оперний варіант «Це мої діти», 1992);
• для симфонічного оркестру — сюїти з власних оперет і муз. комедій, вальс «Золоті вогні» (1964), ноктюрн «Зорі над Дніпром» (1969) та ін.;
• камерно-інструментальні твори — сюїти: для струнного квартету (1944), «Струни дружби» для скрипки з оркестром;
• для фортепіано — 2 прелюди (1971), Варіації;
• хорові сюїти й хори;
• романси — «Галька», «Хмільна» (обидва на сл. О.Марунич), «Безсонна ніч» (сл. Ю.Каплана, 1949), та ін.;
• цикли пісень, сатиричних мініатюр;
• обробки народних пісень;
• музика до театральних вистав, кінофільмів («Блакитні дороги» (1947, у співавт.), «Я та інші» (1971), «Дівчина і море» (1981) та ін.).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Антон Муха. Композитори України та української діаспори. Довідник. — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ : «Музична Україна», 2004. — С. 352 с. . — ISBN 966-8259-08-4.
• Литвинова О. Яків Цегляр. К., 1987.
• Михайлов М. Якову Цегляру — 60 // Музика. — К., 1972.

Посилання

• Цегляр Яків Самійлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 674.