Центральний Калімантан

Центральний Калімантан (індонез. Kalimantan Tengah, також скорочено Kalteng) — провінція в Індонезії, на острові Калімантан. На заході та північному заході вона межує з провінцією Західний Калімантан, на північному сході — з провінцією Східний Калімантан, на південному сході — з провінцією Південний Калімантан, на півдні омивається водами Яванського моря.

Центральний Калімантан
Герб Прапор
Девіз: Isen Mulang
Адм. центр	Палангкарая
Країна	Індонезія[1][2]
Межує з: сусідні адмінодиниці Східний Калімантан  Західний Калімантан  Центральна Ява  Східна Ява  Південний Калімантан
Номерний знак	KH
Населення
- повне	2 669 969 осіб (2020), 2 809 700 осіб (2024)[3]
Площа
- повна	153 564,5 км²
Висота
- максимальна	42 м
- мінімальна	42 м
Часовий пояс	WIBd і UTC+7
Дата заснування	1957
Губернатор	Sugianto Sabrand
Вебсайт	kalteng.go.id
Код ISO 3166-2	ID-KT
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Центральний Калімантан

Населення — 2 212 089 осіб (2010). адміністративний центр — місто Палангкарая.

Географія

На півночі природний кордон провінції утворюють гори Шванер та Мюллер. Найвищою вершиною є гора Рая (2278 метрів над рівнем моря) в горах Шванер. На південь від цих гір лежать алювіальні рівнини, що займають центральну та південну частини провінції. Значну частину південних прибережних низин займають болота та широкі гирла річок. Найбільші річки провінції: Ламандау, Арут, Пембуанг (Серуян), Сампіт (Ментая), Мендавай (Катінган), Кахаян, Капуас та Баріто. Всі вони течуть з півночі на південь. Більша частина провінції вкрита густим тропічним лісом.

Адміністративний поділ

Мапа провінції Центральний Калімантан

Провінція ділиться на 13 округів (індонез. kabupaten) та один міський муніципалітет (індонез. kota)^[4]:

№	Адм. одиниця	Адм. центр	Територія, км²	Населення, осіб (2022)
1	Західний Котаварінгін (Котаварінгін-Барат)	Панкаланбун	9 480	276 197
2	Східний Котаварінгін (Котаварінгін-Тимур)	Сампіт	15 544	417 509
3	Капуас	Куалакапуас	17 034	411 979
4	Південне Баріто (Баріто-Селатан)	Бунток	6 267	133 073
5	Північне Баріто (Баріто-Утара)	Муаратевег	9 985	157 582
6	Катінган	Касонган	20 382	170 041
7	Серуян	Куалапембуанг	15 215	149 626
8	Сукамара	Сукамара	3 311	62 387
9	Ламандау	Нангабулік	7 632	103 772
10	Гунунгмас	Куалакурун	9 306	130 900
11	Пулангпісау	Пулангпісау	9 651	136 425
12	Мурунграя	Пурукчагу	23 575	112 266
13	Східне Баріто (Баріто-Тимур)	Таміанглаянг	3 213	114 966
14	Палангкарая (місто)		2 849	296 067
	Разом		153 444	2 672 790

Економіка

Основу економіки провінції становить землеробство. Вирощують рис, кукурудзу, батат, маніок, арахіс, сою. Важливе значення мають лісові продукти: ротанг, каучук, бджолиний віск. Промисловість мало розвинена, переважають дрібні та кустарні підприємства, головними галузями є харчова, лісопромислова, будівництво малих човнів, ткацтво. Перешкодою для економічного розвитку регіону є масштаби південних боліт та складність сполучення. Рівень води в річках сильно коливається протягом року, що робить водний транспорт ненадійним. Більшість великих населених пунктів пов'язані автомобільними шляхами. Діють аеропорти в Палангкараї, Сампіті та Панкаланбуні.