Центральний банк Бразилії

Центральний банк Бразилії (порт. Banco central do Brasil) — Центральний банк Федеральної Республіки Бразилія.

Центральний банк Бразилії
Засновано	31 грудня 1964 і 1964[1]
Головний офіс	Бразиліа
Сайт	bcb.gov.br/en

Історія

До заснування Центрального банку його обов'язки виконувала Суперинтенденція грошового обігу й кредиту, заснована в 1945 році з метою посилення контролю за діяльністю комерційних банків і для отримання необхідного досвіду і створення відповідної фінансової бази для майбутнього центрального банку країни.

31 грудня 1964 року на підставі закону № 4.595 був заснований Центральний банк Республіки Бразилія, який почав виконувати функції Банку Бразилії, Національної скарбниці та Суперинтенденції грошового обігу й кредиту. 18 лютого 1967 року банк було перейменовано на Центральний банк Бразилії^[2].

За роки, передувавши заснуванню Центробанку, правлінням країни вироблялись відповідні механізми для повноцінного функціонування майбутнього банку. В 1985 році була проведена державна ініціатива з розділлення повновноважень і функціональних обов'язків Центробанку, Банку Бразилії та Національної скарбниці. Дана реформа тривала до 1988 року; за цей час повноваження Банку Бразилії поступово перейшли до Центробанку Бразилії.

Федеральна Конституція від 1988 року визначила першочерговий список завдань відносно діяльності Центробанку, серед яких варто виділити наступне: всі проекти указів Центробанку відносно монетарної та фінансової політики, емісії національної валюти і т.і. потребують попереднього схвалення Федерального Сенату по результатам таємного голосування і подальшого затвердження Президентом Республіки.

Функції та статус

Статус, мета діяльності, функції і повноваження Центрального банку регулюються «Законом про Центральний банк», а також ухваленою в 1988 році конституцією Бразилії, що встановлює його особливий конституційно-правовий статус^[3].

Функції

Центральний банк Бразилії виконує такі функції:

• спільно з урядом країни розробляє і проводить єдину монетарну політику;
• захищає і забезпечує стійкість національної грошової одиниці — бразильського реалу;
• монопольно здійснює емісію й організовує грошовий обіг;
• організовує і здійснює валютне регулювання та валютний контроль відповідно до законодавства країни;
• здійснює управління золотовалютними резервами країни;
• виступає кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організовує систему їх рефінансування;
• встановлює правила здійснення розрахунків і проведення банківських операцій;
• ухвалює рішення про державну реєстрацію кредитних організацій, видає кредитним організаціям ліцензії на здійснення банківських операцій, припиняє їх дію і відкликає, здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій і банківських груп;
• встановлює і публікує офіційні курси іноземних валют щодо реала, організовує складання платіжного балансу країни.

Правовий статус

Ключовим елементом правового статусу Центрального Банку є принцип незалежності. Він не є органом державної влади, водночас його повноваження за своєю правовою організацією відносять до функцій державної влади, оскільки їх реалізація передбачає вживання заходів державного примусу. Нормотворчі повноваження Центрального Банку передбачають його виняткові права на видання нормативних актів, обов'язкових для федеральних, регіональних і місцевих органів державної влади щодо питань, що відповідають його компетенції.

Керівники[4]

№	Ім'я	Початок терміну	Закінчення терміну
1	Denio Chagas Nogueira	12 квітня 1965	21 березня 1967
2	Ruy Aguiar da Silva Leme	31 березня 1967	12 лютого 1968
3	Ary Burguer (в. о.)	8 лютого 1968	20 лютого 1968
4	Ernane Galvêas	21 лютого 1968	15 березня 1974
5	Paulo Hortêncio Pereira Lira	15 березня 1974	14 березня 1979
6	Carlos Brandão	15 березня 1979	17 серпня 1979
7	Ernane Galvêas	17 серпня 1979	18 січня 1980
8	Carlos Geraldo Langoni	18 січня 1980	5 вересня 1983
9	Affonso Celso Pastore	5 вересня 1983	14 березня 1985
10	Antonio Carlos Braga Lemgruber	15 березня 1985	28 серпня 1985
11	Fernão Carlos Botelho Bracher	28 серпня 1985	11 лютого 1987
12	Francisco Roberto André Gros	11 лютого 1987	30 квітня 1987
13	Lycio de Faria (в. о.)	30 квітня 1987	4 травня 1987
14	Fernando Milliet de Oliveira	5 травня 1987	9 березня 1988
15	Elmo de Araújo Camões	9 березня 1988	22 червня 1989
16	Wadico Waldir Bucchi	23 червня 1989	14 березня 1990
17	Ibrahim Eris	15 березня 1990	17 травня 1991
18	Francisco Roberto André Gros	17 травня 1991	16 листопада 1992
19	Gustavo Jorge Laboissière Loyola	13 листопада 1992	29 березня 1993
20	Paulo Cesar Ximenes Alves Ferreira	26 березня 1993	9 вересня 1993
21	Pedro Sampaio Malan	9 вересня 1993	31 грудня 1994
22	Gustavo Henrique de Barroso Franco (в. о.)	31 грудня 1994	11 січня 1995
23	Persio Arida	11 січня 1995	13 червня 1995
24	Gustavo Jorge Laboissière Loyola	13 червня 1995	20 серпня 1997
25	Gustavo Henrique de Barroso Franco	20 серпня 1997	4 березня 1999
26	Arminio Fraga Neto	4 березня 1999	1 січня 2003
27	Henrique de Campos Meirelles	1 січня 2003	1 січня 2011
28	Alexandre Antonio Tombini	1 січня 2011	9 червня 2016
29	Ilan Goldfajn	9 червня 2016	28 лютого 2019
30	Roberto Campos Neto	28 лютого 2019	—