Центральний національний комітет

Центральний національний комітет (ЦНК) — таємний керівний орган червоного табору, діяв з червня 1862 р. у Варшаві. Його вибрали з Міського комітету з наміром взяти під свій контроль увесь конспіративний рух у Царстві Польському. Керував підготовкою Січневого повстання: розгортав підпільну організацію, встановлював народний податок, призначив народну поліцію. 12 серпня 1862 р. він видав прокламацію до селян, в якій обіцяв їм викупні права, а також звернувся до євреїв, які мали стати рівноправними членами вільного польського суспільства. Прокламацією від 1 вересня 1862 р. Комітет проголосив себе реальною владою нації та вимагав покори від усього суспільства. Друкованим органом комітету був «Рух» («Ruch»).

Центральний національний комітет
Дата створення / заснування	1862

22 січня 1863 р. Комітет був перетворений на Тимчасовий національний уряд і проголосив початок повстання, а також видав декрет про надання селянам-власникам виборчих прав і обіцянку землі безземельним, які візьмуть участь у повстанні. Після падіння диктатури Маріана Лангевича у квітні 1863 р. Комітет був переповнений білими, і з 10 травня він офіційно називався Національним урядом.

Члени

• Оскар Авейде (з 3 січня 1863)
• Стефан Бобровський (з 3 січня 1863 до 19 січня 1863)
• Владислав Даниловський
• Ярослав Домбровський, голова міста Варшави
• Агатон Ґіллер закордонних справ і преси (з 3 січня 1863 р.)
• Юзеф Каетан Яновський внутрішні справи та справи Литви і Русі
• Вітольд Марчевський
• О. Кароль Мікошевський духовні справи та піклування про людей
• Ян Майковський казначейські справи, з 3 січня 1863 р. також справи преси
• Зигмунт Падлевський, військовий начальник міста Варшави, військова справа
• Броніслав Шварце^[1]