Центральноамериканська федерація

Сполучені Провінції Центральної Америки або Федерація Центральної Америки (ісп. República Federal de Centroamérica) — федеративна держава в 1823—1840 роках на території Центральної Америки, що складається зі штатів (провінцій) Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Рика і Лос-Альтос створена після їхнього виходу зі складу Мексиканської імперії. Столиця — Гватемала. Прийнята в листопаді 1824 року конституція Сполучених Провінцій Центральної Америки скасовувала рабство, гарантувала свободу друку, скасовувала феодальні титули. Законодавча влада належала двопалатному парламенту; на чолі федерації стояв президент.

Центральноамериканська федерація ісп. República Federal de Centroamérica ← 1823 – 1841 ↓ Прапор Герб Девіз Девіз : Бог, союз і свобода Столиця Гватемала (1823—1834) Сан-Сальвадор (1834—1838) Мова(и) іспанська Релігія Католицизм Грошова одиниця Реал Центральноамериканської республіки Площа 430 000 км² Форма правління федеративна революційна республіка  - 1825-1829 Мануель Хосе Арсе  - 1829-1830 Хосе Франсіско Баррундіа(Тимчасовий)  - 1830-1834 Франсіско Морасан  - 1834-1835 Грегоріо Салазар (Тимчасовий)  - 1835-1839 Франсіско Моразан  - 1839-1840 Дієго Вігіл (Тимчасовий) Історія  - Оголошення незалежності від Іспанської імперії 15 вересня 1821  - Оголошення незалежності від Першої Мексиканської Імперії 1 липня 1823  - Початок розпаду 5 листопада 1838 Попередник Наступник Перша Мексиканська імперія Гватемала Гондурас Сальвадор Нікарагуа Коста-Рика Лос-Альтос (держава) Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Центральноамериканська федерація

У 1830 після перемоги в першій громадянській війні президентом Сполучених Провінцій був обраний ліберал Франсіско Морасан, який проводив активну антиклерикальну політику. Проти Морасана виступили консерватори, що розв'язали другу громадянську війну, що призвело до розпаду федерації. Спроби відновити Сполучені Провінції Центральної Америки, що вживалися пізніше не мали успіху.

Політика

У лібералів Сполучених Провінцій були великі надії на федеральну республіку, яка розвинеться в сучасну демократичну державу між Атлантичним і Тихим океаном. Це прагнення знайшло відображення в символах федерації: біла смуга на прапорі символізує землю між двома океанами; герб містив п'ять гір (по одній від кожного штату) між двома океанами, увінчаний фригійським ковпаком — символом Французької революції.

Демографія

Дані перепису населення федерації відсутні, але є оцінки; наступні цифри на 1839 рік:^[1]

Частини федерації	Всього	Американські індіанці	Білі	Мулати
Гватемала	700 000	450 000	100 000	150 000
Сальвадор	350 000	70 000	70 000	210 000
Нікарагуа	350 000	120 000	110 000	120 000
Гондурас	300 000	невідомо	60 000	240 000
Коста Ріка	150 000	25 000	125 000	невідомо
Столичний регіон	50 000	20 000	10 000	20 000
Всього	1 900 000	685 000	475 000	740 000