Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Центристська партія (Норвегія)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Центристська партія (Партія Центру) (норв. Senterpartiet, SP) є аграрною центристською політичною партією Норвегії. Заснована в 1920 році як Північна аграрна партія. Політика партії не заснована на будь-якій з основних ідеологій 19-го і 20-го століття, але має спрямованість на збереження децентралізованого економічного розвитку і прийняття політичних рішень.
Центристська партія дотримується жорсткої позиції проти норвезького членства в Європейському Союзі, успішно провівши кампанію проти норвезького членства в 1972 і 1994 референдуми, в ході яких партія зафіксувала рекордно високі результати виборів, які згодом використала для пропаганди виходу Норвегії з Європейського економічного простору та Шенгенської угоди. Партія виступає за протекціоністську політику в економіці для захисту норвезьких фермерів, і нещодавно оголосила норвезький націоналізм "позитивною силою".[3]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Партія була заснована на національному з'їзді Norsk Landmandsforbund з 17 по 19 червня 1920 року, коли було прийнято рішення балотуватися в парламентських виборах 1921 р об'єднанням. У 1922 році об'єднання було перейменоване в Норвезьку аграрну асоціацію, і політична частина асоціації відділилась як Селянська партія[note 1] (Bondepartiet).[4]
Протягом восьми десятиліть, оскільки Центристська партія була створена як політична фракція норвезької аграрної організації, вона сильно змінилася. Тільки через кілька років після створення, партія пориває зі своєю колишньою організацією і приступає до розробки політики, заснованої на децентралізації, відходячи від конкретно аграрної політики, яка захопила багатьо інших європейських центристських партій.
У 1930-ті роки в післявоєнний період розглядались як єдиний неоднозначний момент в історії партії. Це почасти тому, що Відкун Квіслінг, який пізніше став лідером "Національної єдності", був міністром оборони в урядах Колстада і Хандсейда - представників Фермерської партії, в 1931-1933, хоча Квіслінг не був членом Фермерської партії.[5] У той час як серед частини електорату були фашистські симпатії, Фермерська партія ніколи не підтримував фашизм. І це було після того, як вся Фермерська партія утворила лейбористський уряд в Норвегії. У 1935 році вони досягли компромісу з Лейбористською партією, завдяки якому був утворений уряд Нюгорсвольда.[6] [7]
У 1959 році партія змінила свою назву на Норвезька народна партія — демократи (Norsk Folkestyreparti - Demokratene), але незабаром довелося змінити ім'я через тонкощі виборів. У червні 1959 року назва була змінена на теперішню - Центристська партія. Це сталося через необхідність залучення додаткового електорату і тривале падіння аграрної частини населення. Чисельність партії досягла 70000 у 1971.[8]
У місцевих виборах, партія користується сильною підтримкою в ряді невеликих муніципалітетів, де має сильний вплив.
Після виборів 2007 року, 83[9]мерів у Норвегії - представники Центристської партії. Тільки Лейбористська партія має більше мерів, але по відношенню до розміру партії, Центристська партія має більше мерів, ніж будь-яке інша.[10]
Центристська партія була частиною лише правоцентристських шести коаліційних урядів з 1963 по 2000 рік, один із яких очолював прем'єр-міністр від партії. Проте в парламентських виборах 2005 р., партія балотувалась до уряду спільно з Норвезькою робітничою партією і Соціалістичною лівою партією, в складі червоно-зеленої коаліції, з Центристською партією як складовою "зеленою" частиною альянсу. Коаліції вдалося виграти більшість місць у Стортингу, і переговори проводилися з метою формування коаліційного Кабінету Міністрів, очолюваного лідером партії лейбористів Йенс Столтенберг. Ці переговори увінчались успіхом і Центристська партія увійшла до уряду 17 жовтня 2005 року з чотирма міністрами. Червоно-зелені були знову обрані в уряд в 2009 році. Стверджувалося, що партійна ідеологія перейшла до соціал-демократії в останні роки.[11]
В кінці 2012 року Центристська партія викликала суперечки в Норвегії, коли з'ясувалося, що партія вимагала більш високих імпортних тарифів на м'ясо і тверді сири, щоб захистити норвезьких фермерів від іноземної конкуренції.[12] це включало підвищення мит на 429% на баранину, 344% на яловичину і 277% на всі види твердих сирів, крім 14 видів.[13]
Партія відома в Норвегії за підтримку високих мита на іноземні сири і м'ясо, і їх пропозицію перестріляти всіх вовків в Норвегії.[14]
З 1927 по 1999 рік, партія публікувала газету Fylket.[15]
Remove ads
Результати парламентських виборів
Remove ads
Примітки
- Though Bondepartiet is sometimes translated as the "Agrarian Party", sources such as the Centre Party itself Archived copy. Архів оригіналу за 14 червня 2009. Процитовано 12 листопада 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-06-14 у Wayback Machine.] and Statistics Norway[en] [Архівовано 4 вересня 2012 у Wayback Machine.] use the term "Farmers' Party".
Список літератури
Зовнішні посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads