Церква Різдва Богородиці (Шерешово)

Церква Різдва Богородиці, (біл. Царква Нараджэньня Маці Божай) — колишня греко-католицька церква в смт Шерешово, Пружанський район, Берестейська область, Білорусь. Відома з початку XVI століття, у 1760 році була перебудована. Зруйнована в радянську добу. Була видатною пам'яткою дерев'яної архітектури Біловіського регіону.

Церква Різдва Богородиці біл. Царква Нараджэньня Маці Божай
52°33′17″ пн. ш. 24°12′51″ сх. д.
Країна	Білорусь
Розташування	смт Шерешово
Конфесія	Греко-католицизм
Тип	православний храм
Перша згадка	1517 рік
Основні дати: 1517 — перша згадка 1760 — перебудована 1960-ті — зруйнована
Стан	зруйнована
Церква Різдва Богородиці Церква Різдва Богородиці (Білорусь)

Історія

Перші згадки про церкву відносяться до 1517 року, коли берестейський війт Ян Абрамович, одружений з дочкою власника Шерешова Юрія Іллініча, зробив пожертву на церкву. У 1760 році церква була перебудована.

У 1803 році згоріла стара плебанія. Завдяки старанням ксьондза Антонія Прибишевича (пол. Antoni Przybyszewicz) і князя Адама Чорторийського вона була відновлена.

У 1818 році церкві належали три каплиці: власна в Шерешові, а також у Краснику і Ялові.

З 1833 року і протягом наступних 15-ти в церкві вів богослужіння білоруською мовою викладач Вільнюського університету Михась Бобровський. В цей час тут знаходилось напристольне Євангеліє кінця XV — початку XVI століть. Тепер це Євангеліє разом з образами з іконостасу церкви зберігаються у Національному художньому музеї Білорусі.

З 1839 року шерешівська парафія була переведена в православ'я, а церква переосвячена на честь Успіння Богородиці.^[1]Під час польського домінування на цій території церква була закинута.^[2]

На початку 1960-х років церква була зруйнована радянською владою, а деревина з неї була використана для будівництва хатин у Пружані.^[3]

Опис

В описі 1725 року відзначено добрий стан дерев'яних стін, новий дах з ґонту, купол з великим хрестом; навколо будинку різьблений круговий ґанок «старосвітської моди». Дзвіниця стояла окремо. У церкві знаходилися позолочений деісус, різьблені царські ворота з євангелістами і зображенням Святої Вечері. З лівого боку різьблений вівтар із зображенням святих Петра і Павла; Великий вівтар із зображенням трьох святителів; а також інші неідентифіковані зображення на дереві і полотні.^[4]

В описі 1757 року вказуються різьблений вівтар Петра і Павла з стовпчиками, карнизами та іншим різьбленням і двома ангелами.

Уявлення про вигляд церкви після перебудови можна отримати з джерел 1809 року: мала шість колін, купол-сигнатуру, вкрита ґонтом. Вхід в церкву через одне з двох захристь. Перед пресвітером галерея теслярської роботи. На хорах з балясинами ручної роботи поставлений різьблений великий вівтар біля Дароносиці. Вівтар розписаний різними фарбами, з лівого його боку розташований жертовник із зображенням Матері Божої з Ісусом на руках. Різьблені царські ворота позолочені, а місцями — посріблені; на них вирізьблені зображення чотирьох євангелістів і Благовістя. Коло воріт знаходяться два вівтарі з менсами: правий із зображенням Ісуса Христа Милосердного, лівий — із зображенням Божої Матері.^[4]

Реліквії

Іконостас та напристольне Євангелія Прачистенської церкви зберігаються в Національному художньому музеї. Становить інтерес зображення типу «Народження Христове», яке трактується як «Поклоніння волхвів». Яслі з Дитям поставлені на високій підставці, за якою знаходиться Йосип. Марія сидить поруч на невидимому кріслі. Фігури королів менші за розмірами, без головних уборів, на правому краю картини.^[5]

Цікавість становить також «Благовіщення» на одному з двох образів, які можна тлумачити як «Передблаговіщення». На картині зображена Марія в момент молитви, закутана у блакитний хітон і червоний мафорій. Вона дивитися в небо, звідки з веселкового сегмента виступає рука, що благословляє. На другому образі цього типу розташування фігур традиційне, а до голови Марії линуть три промені від Святого Духа.^[6]

Дзвіниця

У 1799 році біля церкви споруджено дзвіницю. Дзвіницю збудовано без єдиного цвяха, на ній вибито надпис із датою будування: «Roku 1799 mca iula dnia 27 (Року 1799 після Христа, липня дня 27-го)».

Дзвіниця — пам'ятка стилю класицизму, двох'ярусна, квадратна в плані (5,3x5,6 м), заввишки 18 м. Нижній ярус збудовано з брусів у «лапу», верхній (дзвін) зроблено з восьми стійок із криволінійними покосами та різьбленою огорожею.^[7]

З 1990 року дзвіниця перебуває в консервації. Внесена до державного списку історико-культурних коштовностей Республіки Білорусь.