Церква Святого Архистратига Михаїла (Стара Скварява)

Церква Святого Архистратига Михаїла в Старій Скваряві — дерев'яний храм УГКЦ, пам'ятка архітектури місцевого значення в селі Старій Скваряві Жовківської громади Львівського району Львівської области України.

Церква Святого Архистратига Михаїла (Стара Скварява)
50°02′24″ пн. ш. 23°57′00″ сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Стара Скварява[1]
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1508
Церква Святого Архистратига Михаїла (Стара Скварява) (Україна)
Церква Святого Архистратига Михаїла у Вікісховищі

Староскварявський іконостас

Історія

Вперше тризубний одноверхий дерев'яний храм письмово згадується в 1578 році. У ньому був престіл з антимінсом від єпископа Атанасія Шептицького. У 1715 році вона згоріла. На її місце було перенесено дерев'яну церкву зі с. Глинська Львівського району.

У 2008 році дослідник Василь Слободян на стіні нави церкви виявив 1508 рік, який є датою побудови святині^[2][3].

У 1947–1989 роках храм був закритий радянською владою. У 2009—2014 роках за проєктом архітектора Сергія Піньковського тривала реставрація церкви з покриттям ґонтом (керівник І. Буханський)^[4]. Поруч з дерев'яним храмом на початку 1990‑х років зведений мурований храм Архангела Михаїла, яку освятили 1995 року (архітектор Святослав Крупчук та Роман Гошко).

У 2023 році храм разом з іконостасом був оцифрований у 3D-формат^[5].

Староскварявський іконостас

У 1995—2015 роках іконостас 16—18 ст. перебував на реставрації у Львівському музеї історії релігії (керівники Галина Скоп-Друзюк та Марія Боньковська). Нині він є філією згаданої музейної установи під назвою «Музей Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть»^[3][4]. У намісному ряді іконостаса є ікона Святого Миколая (1687), яку пов'язують з українським іконописцем Іваном Рутковичем.

Про пам'ятку писали відомі українські мистецтвознавці, зокрема в своїх працях Михайло Драґан: «Іконостас у Скваряві Старій є конгломератом ікон різних часів і авторів, зібраних із різних церков. Найдавніша частина із XVI ст. — ряд апостолів з «празничками» і «Пантократором» (дві пари апостолів та Розп'яття XVI ст. зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва)», а також Віра Свєнціцька: «Іконостас складається з ікон XVI та XVII століть»^[6].

Парохи

• о. Теодор Білевич (1828—1838)
• о. Келестин Киверович (1838—1859)
• о. Яків Закревський (1858—1859, адміністратор)
• о. Лука Олещук (1859—1901)
• о. Йосиф Каранович (1897—1901, сотрудник; 1901, адміністратор)
• о. Володимир Устрисько (1901—1927)
• о. Стефан Гайда (1928—1939)
• о. Степан Макар — нині.