Церква Святого Миколая Чудотворця (Застіноче)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святого Миколая.

Церква Святого Миколая та Святого Миколая Чудотворця в Застіночому — парафії і храми греко-католицької та православної громад у селі Застіноче Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Святого Миколая та Святого Миколая Чудотворця (Застіноче)
Церкви ПЦУ та УГКЦ
Тип	церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Застіноче
Конфесія	ПЦУ, УГКЦ
Будівництво	1844, 2005
Церква Святого Миколая Чудотворця у Вікісховищі

Історія парафій

Мурована греко-католицька церква збудована у 1842—1844 роках на місці старішої дерев'яної церкви, що існувала вже в 1832 році.

Під час Першої світової війни деякі будівлі були спалені або пошкоджені, але церква вціліла. У червні 1915 року відступаючі російські війська забрали церковні дзвони. Люди залишилися в селі, оскільки не було примусової евакуації, але багато хто помер під час подальших епідемій. Кількість загиблих вдалося встановити лише після війни.

У 1991 році парафія відновила свою діяльність у лоні УГКЦ. Того ж року село розділилося на дві конфесії: УГКЦ та ПЦУ. Старий храм перейшов у користування громаді ПЦУ.

У 2005 році на пожертви греко-католицької громади села збудували новий храм. Автором іконостасу та розпису став Володимир Косовський. У 2005 році церкву освятив владика Михаїл Сабрига. Того ж року владика Михаїл Сабрига здійснив візитацію парафії.

При греко-католицькій парафії діють Марійська та Вівтарна дружини, а також братство Матері Божої Неустанної Помочі.

Парохи

УГКЦ

• о. Іван Дидицький ([1832]—1849+)
• о. Іван Лопалинський (1849—1851, адміністратор)
• о. невідомий (1851—1888+)
• о. Йосиф Лісинський (1887—1888, сотрудник)
• о. Йосиф Ліцинський (1888—1889, адміністратор)
• о. Євген Цегельський (1909—1912, сотрудник)
• о. Євген Кароль (1912-1913, сотрудник)
• о. Іван Волянський (1889—1913)
• о. Йосип Побережний,
• о. Платон Карпінський (1913—1937+),
• о. Йосиф Поберезний (1937—[1944])
• о. Роман Бялецький (1938—[1939])
• о. невідомий ([1944]),
• о. Микола Зубаль (1991),
• о. Мелодій Бучинський (1991—1995),
• о. Богдан Церулик (1996),
• о. Степан Манорик (1996—2001),
• о. Віталій Мадараш (з 2001).

ПЦУ

• о. Віталій Данилишин — нині^[1].