Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Винятинці)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Винятинцях — парафія і храм православної громади Чортківського деканату Тернопільсько-Теребовлянської єпархії Православної церкви України в селі Винятинці Заліщицької громади Чортківського району Тернопільської области.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Винятинці)
48°41′34″ пн. ш. 25°54′35″ сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Винятинці[1]
Конфесія	Православна церква України
Єпархія	Тернопільсько-Теребовлянська єпархія ПЦУ
Засновано	1826
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Винятинці) (Україна)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Дзвіниця

Храм та дзвіниця оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронні номери 498/1, 498/2)^[2].

Історія церкви

Муровану церкву збудовано й освячено в 1826 році. Метричні книги одружень і смертей велися з 1784 року, а народжень — з 1808.

Деякий період парафія і храм входили до складу Більчецького ([1832—1842]) та Заліщицького ([1843—1885]) деканатів. У 1885 році — відійшли до новоствореної Станиславівської єпархії УГКЦ.

У 1961 році церкву було закрито у зв'язку із репресивними діями невіруючих. 29 травня 1988 року її знову відкрито для богослужінь. Цього ж року на церковному подвір'ї встановлено хрест на честь Тисячоліття хрещення Руси-України^{[джерело?]}.

Нині храм у підпорядкуванні православної громади.

У церкві зберігається ікона Різдво Пресвятої Богородиці (1840)^{[джерело?]}.

Священнослужителі

• о. Матей Лісинецький ([1832]—1832, адміністратор)
• о. Павло Грускевид (1832—1838, адміністратор)
• - (1838—1866+)
• о. Григорій Ганкевид (1866—1867)
• о. Олександр Зразевський (1867—1869, адміністратор)
• о. Іван Струтинський (1869—1877+)
• о. Тома Березовський (1877—1879, адміністратор)
• о. Дмитро Лойванюк (1879—1911+)
• о. Іван Войтович (1991—2011)
• о. Іван Бойко  (2011— нині.)