Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Раштівці)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пресвятої Богородиці.

Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: завершення будівництва

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Раштівці)
Тип	парафіяльна церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Раштівці
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1884
Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Раштівцях — парафія і храм греко-католицької громади Гусятинського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Раштівці Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1889)^[1].

Історія церкви

Греко-католицький храм, збудований у 1884 році, був освячений того ж року першим парохом о. Гнатієм Галькою на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Хоча церкву офіційно не закривали, з кінця 1960-х до 1978 року богослужіння дозволяли лише на великі свята, як-от Різдво, Йордан і Великдень.

Іконостас виготовили місцеві майстри Захарій Полоз та Йосип Гуменюк у другій половині 1920-х років. Розпис іконостасу та бічних вівтарів виконав художник-аматор Зиновій Карась із Товстого наприкінці 1970-х років.

На території парафії є фігура на честь скасування панщини 1848 року. Біля церкви відновлено символічну могилу УСС та воїнам УПА (1991).

При парафії діє братство «Апостольство молитви».

Парохи

• о. Іван Заневич (адміністратор 1842—1843),
• о. Петро Мацилинський (1843—†1853),
• о. Ігнатій Галька (адміністратор 1853—1854, парох 1854—1903),
• о. Іван Пачовський (адміністратор 1903—1904)
• о. Кирило Левицький (1904—1918),
• о. Орест Лотоцький (адміністратор 1918—1924),
• о. Михайло Присяжний (1924—†1942),
• о. Володимир Микорин (до 1946),
• о. Ропицький,
• о. Скалій,
• о. Тарисій Чорний,
• о. Власенко,
• о. Цокало,
• о. Василь Боднарчук,
• о. Боган,
• о. Ярослав Цвігун (1982—1993),
• о. Василь Ковальчук (1993—1998),
• о. Микола Бабик (1998—2001),
• о. Василь Школяр (2001—2005),
• о. Ігор Фута (з грудня 2005).