Церква Успіння Пречистої Діви Марії (Головчинці)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Успіння Пречистої Діви Марії.

Церква Успіння Пречистої Діви Марії в Головчинцях — парафія і храм Товстенського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Головчинці Чортківського району Тернопільської области.

Церква Успіння Пречистої Діви Марії (Головчинці)
48°49′36″ пн. ш. 25°44′08″ сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Головчинці[1]
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1876
Церква Успіння Пречистої Діви Марії (Головчинці) (Україна)
Церква Успіння Пречистої Діви Марії у Вікісховищі

Церква та дзвіниця оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронні номери 481/1, 481/2)^[2].

Відомості

Парафія утворена у 1876 році, коли будівничий п. Заблотський збудував церкву за кошти парафіян сіл Головчинці та Королівка.

У 1898 році Михайло Лясикович виконав розпис, а в 1913 році внутрішній інтер'єр було реставровано.

Митрополит Андрей Шептицький освятив храм у 1902 році, а в 1925 році його перекрили бляхою.

До 1946 року парафія і храм належали до УГКЦ. Того ж року вони перейшли до РПЦ під тиском державної влади.

У 1991 році парафія і храм повернулися в лоно УГКЦ.

Села Головчинці, Королівка, Ангелівка, Рожанівка утворювали одну парафію, осередок якої був у містечку Тлусте. Головчинці та Королівка мали лише дочірню церкву, а згодом парафія Головчинців втратила самостійність на користь парафії м. Тлусте.

У 1992 році парафію з візитацією відвідав єпископ Павло Василик.

З 2002 року при парафії діють:

• Братство «Матері Божої Неустанної Помочі».
• Спільнота «Апостольство молитви».
• Марійська дружина.

На території села є насипана могила та хрест, споруджені у 1932 році на честь скасування панщини, а також чотири каплички на честь Богородиці. У власності парафії є проборство.

Парохи

• о. Іван Левицький (1873—1875),
• о. Григорій Третяк (1875—1878),
• о. Іларіон Шушковський (1878),
• о. Михайло Тиндюк (1878—1879),
• о. Стефаи Чолган (1879—1886),
• о. Іван Кочержук (1886—1888),
• о. Олексій Волинський (1888—1889),
• о. Кирило Дольницький (1889—1890),
• о. Теодор Матейко (1890—1892),
• о. Антон Навольський (до 1946),
• о. Йосип Смішко,
• о. Степан Війтишин,
• о. Петро Стефанишин (з серпня 2002).