Цзянь Сюлін

Цзянь Сюлін (кит.: 錢秀玲, 1912–2008) або Сю Лінг Цзянь де Перлінґі (фр. Siou-Ling Tsien de Perlinghi) — бельгійська вчена китайського походження. Нагороджена медаллю за порятунок близько 100 бельгійців під час Другої світової війни. Про її життя у Китаї зняли шістнадцятисерійний серіал.

Цзянь Сюлін
кит. 錢秀玲
Народилася	13 березня 1913(1913-03-13)  Їсін, Цзянсу[d], Бейянський уряд
Померла	1 серпня 2008(2008-08-01) (95 років)  Брюссель, округ Брюссель-Столиця
Країна	Республіка Китай (1912—1949)  Бельгія
Місце проживання	Herbeumontd
Діяльність	науковиця
Alma mater	Левенський католицький університет (1835—1968)
Знання мов	мандаринська і французька
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Одруження Цзянь і Грегуара де Перлінґі, 1933 рік.

Цзянь народилась в Їсіні в провінції Цзянсу 1912 року. Її старший брат, генерал-лейтенант Цзянь Жулунь, був начальником Першого Головного управління Міністерства оборони Гоміньдану.^[1]

1929 року вона виїхала до Європи, щоб вивчати хімію в Бельгії в Левенському католицькому університеті.^[2]

1933 року вона вийшла заміж за бельгійського лікаря Грегуара де Перлінґі^[3] й оселилась в ^[en].

Генерал Александр фон Фалькенгаузен

У червні 1940 року Ербемон окупували нацисти. Коли бельгійський юнак підірвав військовий ешелон, окупанти засудили його до страти. Але Цзянь звернулась до німецького генерала Александра фон Фалькенгаузена, який перебував у Бельгії. Вона його знала, оскільки генерал працював у Китаї^[4][1] у рамках китайсько-німецького співробітництва^[en] . Фалькенгаузен був радником Чан Кайші^[5] і співпрацював з її старшим двоюрідним братом, генерал-лейтенантом Цзянь Жулунем. Вона написала генералу лист з проханням врятувати хлопчика з міркувань гуманності.^[1][4]

7 червня 1944 року Цзянь знову зв'язалась із фон Фалькенгаузеном, коли нацисти засудили 97 бельгійців до смерті як акт помсти за вбитих у сусідньому місті ^[en] трьох офіцерів гестапо.^[2] Вагітна Цзянь поїхала до Фалькенгаузена і попросила його втрутитися. Генерал вагався, але, зрештою, погодився відпустити людей, хоча й усвідомлював наслідки свого вчинку. Генерала викликали до Берліна пояснити свою непокору.^[2] Однак Фалькенгаузена притягли до суду після закінчення війни. 1951 року його заарештували за звинувачення у депортації євреїв.^[5]

Цзянь з'явився на суді і виступила на захист Фалькенгаузена.^[2] Суд засудив генерала на дванадцять років ув'язнення, але, зрештою, його звільнили за три тижні. Фалькенгаузен повернувся до Німеччини, де помер 1966 року.^[5]

Бельгійський уряд нагородив Цзянь медаллю «Герой держави», а король і королева Бельгії подарували їй підписану фотографію. У Екоссінні на її честь назвали одну з вулиць міста.