Цивільно-правовий договір

Цивільно-правовий договір (також цивільно-правова угода) — домовленість (правочин) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 4 ст. 202, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Цивільно-правовий договір є однією з підстав виникнення зобов’язальних правовідносин (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України). Цивільно-правовий договір є юридичною конструкцією, що опосередковує широкий спектр різноманітних дій учасників цивільних правовідносин майнового та організаційного характеру.

Загальні положення про цивільно-правовий договір

Класифікація договірних зобов’язань (окремі групи, види та підвиди цивільних договорів)

Існують різні підстави класифікації договірних зобов’язань. У цивілістичній доктрині найбільше визнання та застосування отримала класифікація договірних зобов’язань М. В. Гордона, яка враховує два класифікаційні критерії: економічний (природа відносин, які опосередковуються договором) та юридичний (правовий результат, який досягається)^[1]. Ця класифікація є багатоступеневою та поряд з виділенням типу відносин (договірні зобов’язання) передбачає поділ договорів на групи, груп на види, а останніх – на підвиди. Модифікована, з урахуванням сучасного стану суспільних відносин та цивільного законодавства, класифікація договірних зобов’язань, як окремого типу зобов’язань (поряд з недоговірними) за М. В. Гордоном має такий вигляд:

1) зобов’язання про передачу майна у власність;

2) зобов’язання про передачу майна у користування;

3) зобов’язання про виконання робіт;

4) зобов’язання про надання послуг;

5) зобов’язання щодо розпорядження (розпоряджання) правами інтелектуальної власності;

6) зобов’язання зі спільної діяльності (загальноцільові договори)^[2].

Група "зобов’язання про передачу майна у власність"

Група "зобов’язання про передачу майна у користування"

Група "зобов’язання про виконання робіт"

Група зобов’язань про виконання робіт включає в себе договори підряду (побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на проєктні та пошукові роботи, договір ремонту), договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних робіт.

Група "зобов’язання про надання послуг"

Група зобов’язань про надання послуг включає в себе різноманітні договори відповідно до класифікацій послуг. Класифікацій послуг існує декілька, наприклад, залежно від сфери застосування (надання) можна виділити: послуги зв’язку, медичні послуги, правові послуги, освітянські послуги, аудиторські послуги, культурно-видовищні (розважальні), туристично-екскурсійні, готельні, комунальні тощо^[3]. Залежно від характеру дій, які вчиняються виконавцем послуг, розрізняють: 1) договори про надання юридичних послуг — тобто такі, які пов’язані зі встановленням, зміною або припиненням цивільних прав та обов’язків замовника, та надання замовнику допомоги в реалізації належних йому прав або виконанні обов’язків (договори доручення,комісії, агентування); 2) договори з приводу надання фактичних послуг, тобто послуг, не пов’язаних зі встановленням, зміною або припиненням прав та обов’язків замовника (договори зберігання, перевезення); 3) договори з приводу надання послуг, що поєднують у собі юридичних та фактичних послуг (договір транспортного експедирування довірчого управління майном, послуги грошово-кредитного характеру, як от: позика, кредитний договір, факторинг, банківський рахунок, договір банківського вкладу)^[4]. Багато договорів про надання послуг не врегульовані у Цивільному кодексі України, тобто належать до непоіменованих договорів. Для їх регулювання можуть застосовуватись норми глави 63 ЦК України "Загальні положення про послуги"; норми глави 63 ЦК України можуть застосовуватися і до тих договорів про надання послуг, які взагалі не передбачені цивільним законодавством, але укладання яких відповідає його ( цивільного законодавства ) загальним засадам (ч. 1 ст. 6 ЦК України)^[5].

Неможливо окреслити повний перелік видів та підвидів договорів про надання послуг, але виходячи з аналізу цивілістичної літератури, можна вказати на такий їх орієнтовний перелік: 1) договори перевезення та транспортного експедирування (договір перевезення залізничним транспортом, договір перевезення автомобільним транспортом, договір перевезення річковим транспортом, договір перевезення повітряним транспортом, договори у сфері торговельного мореплавства, договір транспортного експедирування);

2) договори зберігання та охорони (в тому числі договір складського зберігання та спеціальні види зберігання (зберігання речі у ломбарді, зберігання цінностей у банку; зберігання речей у камерах схову у камерах схову організацій, підприємств транспорту; зберігання речей у гардеробі організації, зберігання речей пасажира під час його перевезення, зберігання речей у готелі; зберігання речей, що є предметом спору; зберігання автотранспортних засобів; договір охорони (договір про охорону об’єктів; договір охорони майна, що перебуває в жилих приміщеннях громадян));

3) договори, пов’язані з наданням посередницьких послуг (договір доручення, договір комісії, договір консигнації, агентський договір, а також договори про надання брокерських^[6] та дилерських послуг);

4) договір управління майном;

5) договори про надання фінансових послуг (договір страхування, договір позики, кредитний договір, договір банківського рахунку, договір банківського вкладу (депозиту), договори про та надання банківсько-розрахункових послуг, договір факторингу);

6) інші види договорів про надання послуг (договір надання фінансових послуг, договір на проведення аудиту, договір про надання медичних послуг^[7], договір про надання інформаційних послуг, договір про надання послуг у сфері туризму; договори про надання послуг зв’язку (в т. ч. мобільного зв’язку), договори про надання комунальних послуг (за винятком таких комунальних послуг, предметом яких є постачання ресурсів через приєднану мережу) тощо).

Група "зобов’язання щодо розпорядження (розпоряджання) правами інтелектуальної власності"

Докладніше: Види цивільних договорів у галузі інтелектуальної власності

Група зобов’язань щодо розпорядження правами інтелектуальної власності об’єднує такі договори, як договір на використання об’єкта права інтелектуальної власності, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, договір щодо управління майновими правами автора, договір про передачу ноу-хау та інші, в тому числі договір комерційної концесії (франчайзингу^[8]).

Група "зобов’язання зі спільної діяльності (загальноцільові договори)"

Група зобов’язань зі спільної діяльності включає договір про спільну діяльність, договір простого товариства та засновницький договір^[9].

Див. також

• Правочин
• Цивільно-правова угода
• Договір
• Зобов'язальне право