Цикалове

Цика́лове — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ботанічний заказник місцевого значення. Розташований біля села Лісове на північний схід від села Скрипаї Зміївського району.

Ботанічний заказник «Цикалове»

Заказник у червні 2017 Заказник у червні 2017
49°45′10″ пн. ш. 36°32′45″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	с. Лісове, Зміївський район, Харківська область  Україна
Найближче місто	Зміїв, Харківська область
Площа	10,0 га
Засновано	3.12.1984
Керуюча організація	ПСП «Скрипаї»
Цикалове (Харківська область)

Загальна площа — 10,0 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року^[1].

Відповідальний за охорону — ПСП «Скрипаї»^[1].

Опис

Заказник — унікальний ландшафтний комплекс, розташований в урочищі Цикалове на лівобережній заплаві річки Сіверський Донець, на північ від села Лісове.

Являє собою ділянку з добре вираженим прирусловим валом, вирівняною центральною заплавою, озерами та заболоченими зниженнями і притерасною заплавою. Рівнинна поверхня заплави помережана прирусловими гребнями та старичними озерами, які весною заростають гідрофітами та поступово перетворюються в болота, в тому числі торф'яні. Торф'яники є реліктами льодовикової епохи. Ландшафтний комплекс постійно розвивається^[2].

Ландшафти — лісові, лучні остепнені та солонцюваті заплави.

Ґрунти опідзолені ясно-сірі, сірі та темно-сірі лісові. Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — сіножаті.

На території заказника склалися сприятливі умови для нормального функціонування компонентів довкілля без антропогенного впливу^[3].

Флора

Тип рослинності — природні цілинні, лучні, болотні та інші фітоценози зі збереженим дернинним шаром. Типи трав'янистої рослинності: справжня водяна та побережно-водна рослинності, болотисті та справжні луки, сіножаті.

До рослинного комплексу заказника належать:

• рідкісні види, занесені до:
  • Червоної книги України: пальчатокорінник Фукса, косарики тонкі, зозулинець болотний;
  • Червоного списку Харківської області: латаття біле, глечики жовті, валеріана блискуча;
• інші рідкісні та малочислені види: плодоріжка болотна, хвощ великий, рябчик шаховий, латаття сніжно-біле;
• рідкісні рослинні угрупування, занесені до:
  • Зеленої книги України: формації латаття білого та глечиків жовтих;
  • Зеленого списку Харківської області: формація родовика лікарського, асоціації злаково-різнотравно-рябчикова та злаково-різнотравно-косарикова, формація лепехи звичайної.

У заказнику зростають цінні лікарські рослини: алтея лікарська, валеріана лікарська, верба біла, вовчуг польовий, деревій майже звичайний, живокіст лікарський, кремена несправжня, м'ята водяна, пижмо звичайне, півники болотні, полин лікарський, щавель кінський.

Фауна

До тваринного комплексу заказника належать рідкісні види, що занесені до:

• Червоного списку МСОП: деркач;
• Червоної книги України: джміль моховий, махаон.
• Червоного списку Харківської області (2001 р.): коник сірий, джміль кам'яний.

Види комах, що мешкають у заказнику, які були в Червоній книзі України та вилучені з неї в 2009 році, бо їх популяції відновлені до безпечного рівня^[4]: сколія степова, рофітоїдес сірий.

Заповідний режим

Мета створення заказника^[5]:

• збереження у природному стані унікального природного комплексу пойми річки Сіверський Донець, де ростуть рослини, занесені до Червоної книги та обласного списку рідкісних рослин;
• підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
• проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території заказника забороняється^[1][5]:

• проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
• самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму, забруднення території;
• заготівля лікарських рослин, збір рідкісних видів рослин, знищення та заміна видового складу рослинності;
• будь-яке порушення ґрунтового покриву, розорювання земель, будівництво, розведення вогнищ;
• збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
• використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
• зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
• організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
• відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
• прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
• інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника^[5]:

• систематичні спостереження за станом природного комплексу;
• проведення комплексних досліджень;
• проведення екологічної освітньо-виховної роботи.