Циммерберзький базисний тунель

Циммерберзький базисний тунель (нім. Zimmerberg-Basistunnel (ZBT)) — залізничний тунель під горами Циммерберг^[en] у Швейцарії. Перша черга тунелю була відкрита для руху у квітні 2003 року.

Циммерберзький базисний тунель
Країна	Швейцарія
Координати	47°19′40″ пн. ш. 8°31′52″ сх. д.
Загальна довжина	9400 м

Циммерберзький базисний тунель на мапі позначено червоним

AlpTransit у Центрально-Європейській залізничній мережі

ZBT поділено на дві черги робіт; станом на 2024 рік функціонує лише фаза I, а фаза II залишається на етапах планування та підготовки. Циммерберг-I має довжину близько 10 км і сполучає Цюрих з Тальвілем, і скорочує шлях у порівнянні з Лівобережним Цюрихзеебаном^[en].

Перша фаза

У 1990-х роках Швейцарія розпочала масштабну програму модернізації та вдосконалення своєї залізничної інфраструктури.^[1] AlpTransit передбачав будівництво базисних тунелів під гірськими перевалами Готтард, Ченері^[en] та Лечен^[en] через Швейцарські Альпи.

Циммерберзький базисний тунель (ZBT) став одним із перших тунелів, побудованих в рамках ініціативи AlpTransit^[2].

Тунель розрахований на рух потягів з максимальною швидкістю до 200 км/год. Прогнозована вартість 10,7 км дистанції першого етапу — 820 млн швейцарських франків.

У вересні 1997 року було розпочато будівництво першої черги тунелю^[3], відкриття відбулось у квітні 2003 року.^[4]

Друга фаза

Проєктована фаза II ZBT є складовою ширшої програми Rail 2030, кошторисна вартість якої становить 21 мільярд швейцарських франків.^[5]

По побудові другої черги тунелю його довжина становитиме приблизно 20 км і сполучить Цюрих із Цугом.

Навіть після введення в експлуатацію другої черги планується зберегти відкриту дистанцію біля Тальвіля, що має транспортувати пасажирські та вантажні потяги, що прямують до Кура, а також міжнародні потяги до Австрії.

До введення в експлуатацію другої черги потужність і швидкість залишаються сильно обмеженими традиційними маршрутами. Федеральний парламент Швейцарії проголосував за включення другої черги до довгострокового плану розвитку на 2030—2035 роки.^[6][7]