Лучний собачка

Лучний собачка^[1] також: циноміс, прерійний песик, луговий собачка (Cynomys) — рід ссавців родини вивіркових (Sciuridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни.

?Лучний собачка (Циноміс)
Лучний собачка чорнохвостий (C. ludovicianus)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Надряд:	Гризуни (Rodentia)
Ряд:	Мишоподібні (Muriformes)
Підряд:	Вивірковиді (Sciuromorpha)
Родина:	Вивіркові (Sciuridae)
Рід:	Лучний собачка (Cynomys) Rafinesque, 1817
Види
Cynomys gunnisoni Cynomys leucurus Cynomys ludovicianus Cynomys mexicanus Cynomys parvidens
Посилання
Вікісховище:	Cynomys
Віківиди:	Cynomys
EOL:	39393
ITIS:	180183
NCBI:	45478
Fossilworks:	41496

Представники роду — невеликі гризуни, що походять з північної Америки. В середньому розмір тіла становить 30–40 см в довжину, включаючи короткий хвіст.

Поширення

Мешкають в західній половині США (хоча існують інтродуковані популяції на сході), в Канаді й на півночі Мексики.

Етимологія

грец. κύων — «пес»; грец. μῦς (родовий відмінок грец. μυός) — «миша»^[2].

Особливості відносин та життя

Лучні собачки риють складну систему підземних ходів, поєднаних один з одним: таке «підземне місто» лучних собачок населяють сотні жителів. Учені вважають, що в цих соціальних і комунікабельних тварин досить складна «мова»: вони обмінюються звуковою інформацією, наприклад, про розмір, вид та напрямок руху хижака, що наближається, — і підрахували, що у них лексикон складається із не менш ста «слів». Крім цього у них складне «товариське» життя: помічено навіть випадки проявів ніжності між тваринами окремих статей, — точніше, вони «цілуються»^[3].