Цирлін Володимир Вікторович

Цирлін Володимир Вікторович — радянський український художник кіно і кінознавець. Кандидат мистецтвознавства (1968).

Цирлін Володимир Вікторович
Дата народження	28 червня 1932(1932-06-28)
Місце народження	Одеса, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	6 липня 1987(1987-07-06) (55 років)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Професія	художник, кінознавець
IMDb	ID 1598652

Життєпис

Народився 28 червня 1932 р. в Одесі в родині службовця. Закінчив Київський художній інститут (1958) та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (1967).

З 1958 р. — художник комбінованих зйомок і художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Захистив кандидатську дисертацію «Декораційно-зображальне рішення фільму» (1968).

Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Був членом Спілок художників і кінематографістів України.

Помер 6 липня 1987 р. в Києві.

Фільмографія

Оформив стрічки:

• «Олекса Довбуш» (1959)
• «Небо кличе» (1960)
• «Кров людська — не водиця» (1960)
• «Роман і Франческа» (1960)
• «Повія» (1961)
• «Королева бензоколонки» (1961)
• «Київська соната»(1962)
• «Між добрими людьми» (1962)
• «Юнга зі шхуни „Колумб“» (1963)
• «Космічний сплав» (1964)
• «Ключі від неба» (1964)
• «Дні льотні» (1965)
• «Криниця для спраглих» (1966)
• «Зайвий хліб»
• «Берег надії» (1967)
• «Вечір на Івана Купала» (1968)
• «Дума про Британку» (1969)
• «Сліпий дощ» (1969, т/ф)
• «Сеспель» (1970)
• «Білий птах з чорною ознакою» (1970)
• «Мир хатам, війна палацам» (1970, т/ф)
• «Сімнадцятий трансатлантичний» (1972)
• «Віра, Надія, Любов» (1972, т/ф)
• «Особисте життя»
• «Гуси-лебеді летять» (1974)
• «Канал» (1975)
• «Людина живе двічі» (1975, т/ф)
• «Співає Лілія Гавриленко» (1975, т/ф, фільм-концерт)
• «Народжена революцією» (1975—1977, т/ф)
• «Талант» (1977, т/ф)
• «Ярослав Мудрий» (1981)
• «Повернення з орбіти» (1983)
• «Люди і дельфіни» (1983, т/ф, 4 а)
• «Поцілунок» (1983, т/ф)
• «Два гусари» (1984, т/ф, 2 с.)
• «Подвиг Одеси» (1985, 2 c)
• «Чужий дзвінок» (1985, т/ф)
• «Бережи мене, мій талісмане» (1986)
• «Щасливий, хто кохав» (1986)
• «Солом'яні дзвони» (1987) та ін.

Посилання

• Володимир Цирлін на сайті IMDb (англ.)

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.163;
• Митці України. К., 1992. — С.622—623;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.624.

Джерела