Црноєвичі

Црноєвичі або Чорноєвичі, Черноєвичі (чорн. Црнојевићи (на чорногорській кирилиці) серб. Црнојевићи) — сербська та чорногорська династія, що правила в середньовічній державі Зета на території сучасної Чорногорії.

Црноєвичі {{{володіння}}}
Країна:	Сербська імперія (1326-1371); Зета (1371 - 1421), (1459 - 1496); Венеційська республіка; Сербська деспотовина (1421-1459); Османська імперія (1515-1530)
Засновник:	Георгій
Останній правитель:	Георгій V (1515)
Рік заснування:	до 1326
Рік зникнення:	1530
Національність:	чорногорці

Спочатку представники цього роду боролися з Балшичами які володарювали в Зеті, а в XIV-XV століттях самі встали на чолі цього князівства. З другої половини XV століття Црноєвичі грають ключову роль у виживанні Зети під османським натиском.

Нащадки Чорноєвичів жили в Угорщині та Венеції до середини XVII століття.

Питання про те, чи належав народжений неподалік від Цетинє патріарх Сербської православної церкви Арсеній ІІІ Черноєвич (1633-1706) до роду Црноєвичів, досі остаточно не з'ясоване. Це ж відноситься і до сербських родин Црноєвичів нового часу, наприклад, до сербського генерала Семена Црноєвича, дочка якого була в шлюбі з сенатором Російської імперії І.М. Муравйовим-Апостолом.

Найважливіші представники

• Георгій I Ільїч (1326 - 1362) - предок династії Црноєвичів
• Радич Црноєвич (кінець XIV століття - 1396)
• Георгій I і Олекса (1403-1435)
• Гойчин (?-1451)
• Стефан I (1451-1465)
• Іван I (1465-1490) - засновник Цетинє
• Георгій IV (1490-1496)
• Стефан II (1496-1498)
• Іван II (1498-1515)
• Георгій V (1515-1516)

Посилання

• Родослов Црнојевића (серб.) (англ.)