Цукорниця

Цу́корниця^[1], цу́корничка^[2], також іноді цуке́рниця^[3] або розм. сахарниця^[4][5] та сахарничка^[6] — предмет чайного посуду, призначений для зберігання цукру та подачі його до столу.

Різні види цукорниць у берлінському Музеї цукру

Чашоподібна посудина зі скла, кераміки, порцеляни або металу («порожнистий керамічний виріб різної форми з кришкою»^[7]). Зазвичай цукорниця має кришку з виїмкою для щипчиків або ложки. Кришка оберігає цукор від вологи та пилу. У цукорниці можна зберігати як цукровий пісок, так і кусковий (колотий або пиляний), а також льодяниковий цур. Місткість цукорниці зазвичай варіюється в межах від 250 до 600 л^[8][9].

Спочатку цукорниці були скляними посудинами всередині ящиків-чайниць, потім набули прямокутної форми і нарешті отримали звичну форму чаші з кришкою. Ще пізніше з'явилися скляні цукорниці та срібні цукорниці зі скляною вставкою^[10]. Сучасні цукорниці сильно розрізняються формою, зустрічаються кулясті, конічні, циліндричні, багатогранні, грушоподібні, півкулі, форма «ріпка», з ручками і без ручок тощо.

Набори з чайника, цукорниці та молочника, об'єднаних єдиним дизайном, стали популярними в Англії за часів Георга III, хоча окремі зразки зрідка існували й раніше^[10].

Цукорниця у мистецтві

Поль Сезанн любив зображати у своїх натюрмортах одні й самі предмети, зокрема цукорницю^[11].