Цянь Сюань

Цянь Сюань (пін.: Qián Xuǎn — трад.: 錢選, спр.: 钱选) (1235 — 1305) — громадський діяч, художник часів династії Юань.

Цянь Сюань
кит. 錢選
«Квіти та птахи»
Ім'я при народженні	Цянь Шуньцзюй (錢舜舉)
Псевдо	Юйтань (玉潭), Сюньфен (巽峰)
Народився	1235(1235) Усін
Помер	1305(1305) Усін
Країна	Юань Династія Сун[1]
Діяльність	художник
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив зі старовинної чиновничої родини. Народився у 1239 році у м. Усін (сьогодні Чжецзян). Отримав гарну освіту, блискуче витримав екзаменаційні випробування усіх рівнів на чиновницький ранг. У 1262 році успішно склав столичний іспит, отримавши найвищий ступінь цзиньши, що відкрило йому доступ до постів в центральних державних установах. Однак після затвердження монгольської династії Юань у 1368 році і повного завоювання монгольськими арміями Китаю, що завершився падінням династії Південна Сун у 1279 році, Цянь Сюань відмовився від планів офіційної кар'єри і повернувся до рідного міста з наміром займатися виключно літературою й живописом.

Цянь Сюань доклав чималих зусиль для згуртування однодумців, що завершилося створенням творчого об'єднання Усін ба цзюнь («Вісім талантів (благородних особистостей) з Усін», ідейним керівником якого став великий філософ-конфуціанець Ао Цзигун. До об'єднання увійшли колишні чиновники та знатні особи з числа уродженців Усін й столичних біженців, зокрема Чжао Менфу. Подальша доля Цянь Сюаня пов'язана із розбудовою цього об'єднання. Помер він у 1301 році у м. Усін.

Творчість

Цянь Сюань у своїх роботах наслідував традиції шкіл живопису часів Північної та Південної Сун. Найбільш чітко це простежується у пейзажному сувої «Повернення», інший варіант перекладу назви — «Знову вдома». Він написаний, за мотивами поеми «Додому до себе» Тао Юаньміна.

Він також поєднував композиції, характерні для живопису часів династії Тан, з поєднуються з прийомами південно-сунського живопису. Для таких картин притаманні: діагональна асиметрична композиції, розрідженість художнього простору, активне використання можливостей фону. Це чітко помітною у сувої «Гірська обитель», інша назва «Життя у горах».

Подібними стилістичними рисами відрізняються роботи у жанрі «квіти і птахи», зокрема, масштабний сувій «Півонії». У подібних його творах поєднуються реалістичність і витонченість північно-сунського академічного живопису з умовністю й декоративністю танских поліхромних картин.