Чарлз Сіблі

Чарлз Сіблі (англ. Charles Sibley) — американський орнітолог та молекулярний біолог, засновник та провідний фахівець з молекулярної систематики птахів. Його робота суттєво змінила розуміння еволюційної історії птахів.

Чарлз Сіблі
англ. Charles Gald Sibley
Народився	7 серпня 1917(1917-08-07)[1][2][3]  Фресно, Каліфорнія, США
Помер	12 квітня 1998(1998-04-12)[1][2][3] (80 років)  Санта-Роса, Каліфорнія, США[4][5]
Місце проживання	Санта-Роса
Країна	США
Діяльність	молекулярний біолог, орнітолог, зоолог, викладач університету
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі) (1948)
Заклад	Корнелльський університет Державний університет Сан-Францискоd Sonoma State Universityd
Відомі учні	Fred C. Sibleyd
Аспіранти, докторанти	Paul Johnsgardd
Членство	Національна академія наук США
Нагороди	Медаль Брюстера (1971) Медаль Даніеля Жиро Елліота (1988) ґрант Ґуґґенгайма

Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Sibley». Сторінка на Віківидах Зображення на Вікісховищі

Біографія

Навчався у Каліфорнійському університеті в Берклі. У 1940 році отримав ступінь бакалавра, а в 1948 — доктора філософії. У 1939 та 1941 році здійснив експедиції в Мексику, потім на Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, острів Нова Гвінея та на Філіппіни. Під час Другої світової війни служив на острова Еміралі (архіпелаг Бісмарка), де у вільний від служби час вивчав місцевих птахів.

У 1948—1949 роках викладав зоологію та був куратором відділу птахів у Канзаському університеті. З 1949 по 1953 роки — асистент професора зоології Коледжу Сан-Хосе. З 1953 по 1965 рік він був доцентом, потім професором зоології та директором орнітологічної лабораторії в Корнельському університеті. Між 1965 і 1986 роками він був професором біології та професором орнітології Єльського університету та куратором птахів у музеї Пібоді. З 1986 по 1992 роки Сіблі був професором біології в Університеті Сан-Франциско, а з 1993 року і до самої смерті був ад'юнкт-професором біології в Університеті Сонома.

Сіблі зацікавився гібридизацією та її наслідками для еволюції та систематики, а на початку 1960-х років він почав зосереджуватися на молекулярних дослідженнях білків крові, а потім електрофорезу яєчного білка.

До початку 1970-х років Сіблі був першопрохідцем у дослідженні гібридизації ДНК-ДНК з метою раз і назавжди виявити справжні зв'язки між сучасними птахами. Спочатку вони були дуже суперечливими і не сприймалися його колегами. З плином часу та вдосконаленням лабораторних методів доводи Сіблі стали переконливішими. Деякі теорії Сіблі — такі, як тісний взаємозв'язок куроподібних та [гусеподібні|гусеподібних]] птахів, були згодом перевірені. Інші теорії, такі як включення різноманітних груп до ряду Ciconiiformes, виявилися помилковими.

У 1986 році він Сіблі обраний членом Національної академії наук США. У 1988 році Сіблі та Джон Алквіст були нагороджені медаллю Даніеля Жиро Елліота від Національної академії наук. Він був обраний президентом Міжнародного орнітологічного конгресу в 1990 році.