Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чарльз Едвардс
британський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Чарльз Пітер Кіп Едвардс (англ. Charles Peter Keep Edwards; нар. 1 жовтня 1969, Гаслемір, Суррей, Англія) — англійський актор, знаний за ролями в театрі, на телебаченні та в кіно, серед найвідоміших — Майкл Грегсон в «Абатстві Даунтон» (2012—2013), хірург Александр Макдональд в «Терорі» (2018), сер Мартін Чартеріс у «Короні» (2019—2020) та лорд Келебрімбор у «Володарі перснів: Персні влади» (2022—2024).
.svg){kind=link}
Remove ads
Ранні роки
Народився 1 жовтня 1969 року[2][3] у містечку Гаслемір у графстві Суррей, Англія[4] та виріс у Грейшотті, Гемпшир[5]. Він — наймолодший із чотирьох синів[5] Саллі Енн Лейк Коглан і Рональда Дерека Кіпа Едвардса[3].
Освіта
З раннього віку Едвардс навчався в школі Еймсбері в Гіндхеді, Суррей[5]. У 1983—1987 роках навчався у Вінчестерському коледжі[4], Гемпшир[3]. У 1948—1953 роках його батько, Рональд Едвардс, також навчався в цьому коледжі, як і старший брат Саймон (1974—1978)[3].
Акторську майстерність опановував у Гілдголська школа музики та театру[6], яку закінчив 1992 року[7].
Кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Театр
Дебютував на сцені в ролі пряникового чоловічка у п'єсі «Гензель і Гретель»[2]. У 24 роки почав професійну кар'єру у театрі з ролі в п'єсі «Невгамовний дух»[7]. Відтоді отримав роль у низці вистав, як-от «Герцогиня Малфійська», «Сінна лихоманка», «Приватне життя» та «Візок яблук»[8].
Отримав визнання за свою дебютну гру на Бродвеї в ролі Річарда Ганнея у виставі «39[7] сходів» 2005 року, у першій лондонській постановці 2006 року[9] та в першій постановці у США 2007 (Бостон)[10] та 2008 роках (Нью-Йорк)[11]. Став єдиним актором, який перейшов з лондонської постановки в американську. Завершив участь у виставі 6 липня 2008 року[12][13].
Він знявся в низці п'єс Шекспіра, зокрема постановку Пітера Голла «Дванадцята ніч» у Королівському національному театрі в ролі сера Ендрю Агучіка; у ролі Бенедіка у «Багато галасу з нічого» у Шекспірівському «Глобусі»[14]; Венеційський купець; і Сон літньої ночі, граючи Оберона в «Титанії» у виконанні Джуді Денч. За роль у «Багато галасу з нічого» Едвардс потрапив до короткого списку нагород як найкращий актор" на церемонії вручення театральних нагород «Evening Standard» 2011 року[15]. 2012 року отримав номінацію на премію WhatsOnStage за гру у «Дванадцятій ночі»[16].
2012 року виконав головну роль Георга VI в оригінальній виставі «Король говорить!» під час загальнонаціонального туру, а також у Вест-Енді[4], отримавши позитивні відгуки від критиків. Драматичний критик Майкл Біллінгтон написав про його гру: «Едвардс, який кілька сезонів прагнув стати зіркою, тепер однозначно став»[17]. 2012 року зіграв Джека Везерілла у постановці «Цей будинок» Джеймса Грема в Національному театрі. Наприкінці року знову потрапив у шортлист за найкращу чоловічу роль театральної премії «Evening Standard» за гру в цих п'єсах[18].
2013 року зіграв Чарльза Марсдена в Національному театрі Літтлтон в адаптації Саймона Годвіна п'єси Юджина О'Ніла «Дивна інтерлюдія», яка отримала Пулітцерівську премію[2]. 2014 року з'явився в постановці Майкла Блейкмора «Невгамовного духу» Боруса разом з Анджелою Ленсбері. Зіграв Річарда II у постановці Саймона Ґодвіна в Шекспірівському «Глобусі» та Генрі Требелла в п'єсі Гарлі Ґренвіля Баркера «Відходи» в Національному театрі, обидва 2015 року[6].
У березні 2017 року зіграв роль Генрі Хіггінса в Брісбенському та Мельбурнському сезонах «Моєї чарівної леді» Лернера та Лоу, представлених Оперою Австралії та Джоном Фростом і режисером Джулією Ендрюс[19].
2021 році знову працював з драматургом Джеймсом Гремом, зігравши Ґора Відала у постановці «Найкращий із ворогів» у театрі Young Vic. Наступного року номінований на премію Лоуренса Олів'є за найкращу чоловічу роль[20][21].
Кіно та телебачення
2002 року зіграв Давида, також знаного як король Едуард VIII, у повнометражній теледрамі «Берті та Єлизавета» від ITV[6].
2011 року зіграв Майкла Пеліна у «Святому літному цирку», драматизації подій, що відбулися після «Буття Браяна за Монті Пайтоном»[22]. У жовтні 2012 року з'явився у третьому сезоні телесеріалу «Абатство Даунтон» у ролі Майкла Грегсона[6]. У фільмі 2013 року «Діана» про останні кілька років життя Діани, принцеси Уельської, він зіграв її особистого секретаря Патріка Джефсона[6]. Виконав роль Девіда Велсборо у серіалі BBC «Шерлок» в епізоді, який вийшов у ефір 1 січня 2017 року. Також у 2017 році зіграв головну роль вигаданого короля Генріха IX у серіалі «Генріх IX» від Sky GOLD[6].
Серед інших фільмів і телевізійних робіт Едвардса — «Бетмен: Початок», «Ідеальний чоловік», «Монарх Глена», «Алкіон», «Менсфілд-парк», «Кімнати вбивств: Темні початки Шерлока Холмса», «Шукачі раковин», «Колдіц» і «Убивства в Мідсомері»[6].
У 2019 та 2020 роках з'явився у третьому та четвертому сезонах серіалу Netflix «Корона» в ролі Мартіна Чартеріса, особистого секретаря королеви Єлизавети II, змінивши Гаррі Гедден-Патона, який грав молодого Чартеріса у перших двох сезонах[6]. 2021 року приєднався до новозеландського мінісеріалу «Під виноградними лозами», знятим у виноробному регіоні Центрального Отаго на Південному острові та випущеним 19 січня 2022 року[23].
2022 року зіграв роль Келебрімбора, ельфійського коваля, відповідального за кування Перснів Влади у «Володарі перснів: Персні влади»[24].
Remove ads
Фільмографія
Remove ads
Визнання
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads