Частковий тромбопластиновий час

Частковий тромбопластиновий час (ЧТЧ), також відомий як активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), — це аналіз крові, який характеризує згортання крові. Історична назва цього показника — каолін-цефаліновий час згортання,^[1] що відображає каолін і цефалін як матеріали, що історично використовувалися в цьому тесті. Окрім виявлення порушень згортання крові,^[2] частковий тромбопластиновий час також використовується для контролю лікувального ефекту гепарину, широко призначеного препарату, який знижує схильність крові до згортання.

ЧТЧ вимірює загальну швидкість утворення тромбів за допомогою двох послідовних серій біохімічних реакцій, відомих як внутрішній шлях та загальний шлях згортання крові. ЧТЧ перевіряє функцію всіх факторів, крім факторів VII та XIII.^[3] ЧТЧ часто використовується разом з іншим показником швидкості згортання крові, який називається протромбіновим часом (ПЧ). ПЧ вимірює швидкість згортання крові за допомогою зовнішнього та загального шляхів.

Методологія

Пробірка Вакутайнер з блакитною кришкою (флакон з цитратом натрію), що використовується для аналізів крові на протромбіновий час та ЧТЧ.

Аналіз на ЧТЧ зазвичай проводиться медичним технологом або лаборантом вручну або за допомогою автоматичного приладу при температурі 37 °C, що наближається до нормальної температури тіла людини. Протромбіновий час використовує повний тромбопластин, комбінацію тканинного фактора та фосфоліпідів. На відміну від цього, ЧТЧ використовує частковий тромбопластин, що містить лише фосфоліпіди та не містить тканинного фактора — звідси й термін «частковий тромбопластиновий час». В тесті ЧТЧ використовується активатор для ініціювання внутрішнього шляху згортання крові — звідси й інша назва досліження «активований ЧТЧ». До поширених активаторів належать каолін, діоксид кремнію, целіт та елагова кислота.^[4]

• Кров забирають у пробірку, що містить оксалат або цитрат — сполуки, які діють як антикоагулянт, зв'язуючи кальцій. Кров змішують, а потім центрифугують для відділення клітин крові від плазми (оскільки частковий тромбопластиновий час найчастіше вимірюється у плазмі крові).
• Зразок плазми витягують з пробірки та поміщають у вимірювальну пробірку.
• Далі, надлишок кальцію (у фосфоліпідній суспензії) змішують зі зразком плазми (щоб протидіяти антикоагулянтній дії цитрату, що дозволяє крові знову згортатися).
• Зрештою, для активації внутрішнього шляху коагуляції додають активатор. Час, необхідний для згортання зразка, вимірюють оптично. Деякі лабораторії використовують механічне вимірювання, яке усуває перешкоди від ліпемії та жовтяничних зразків.

Інтерпретація

Типовий референтний діапазон становить від 25 до 33 секунд (залежно від лабораторії). Для немовлят застосовуються довші діапазони, до 50 секунд. Вважається, що скорочення ЧЧТ має незначне клінічне значення, але деякі дослідження показують, що це може вказувати на збільшення ризику тромбоемболії.^[5] Нормальний АЧТ вимагає наявності наступних факторів згортання крові: I, II, V, VIII, IX, X, XI та XII. Зокрема, дефіцит факторів VII або XIII не буде виявлено за допомогою тесту на АЧТ.

Подовжений ЧТЧ може свідчити про:^[6]

• Використання гепарину або варфарину (або забруднення зразка)
• Дефіцит вітаміну К
• Антифосфоліпідні антитіла (особливо вовчаковий антикоагулянт, який парадоксально збільшує схильність до тромбозу)
• Дефіцит факторів згортання крові (наприклад, гемофілія, цироз, хвороба фон Віллебранда)
• Споживання факторів згортання крові (наприклад, сепсис, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові)
• Наявність антитіл проти факторів згортання крові (інгібіторів факторів)
• Хвороба фон Віллебранда

Щоб розрізнити вищезазначені причини, проводяться тести змішування, в яких плазму пацієнта змішують (спочатку в розведенні 50:50) з нормальною плазмою. Якщо аномалія не зникає, кажуть, що зразок містить «інгібітор» (гепарин, антифосфоліпідні антитіла або специфічні інгібітори факторів згортання крові), тоді як якщо вона зникає, більш імовірним є дефіцит фактора. Дефіцит факторів VIII, IX, XI та XII, а рідко фактора фон Віллебранда (якщо він спричиняє низький рівень фактора VIII), може призвести до подовженого АЧТЧ, що коригує результати досліджень змішування.

ЧТЧ зазвичай нормальний під час вагітності, але має тенденцію до незначного зниження наприкінці неї.^[7]

Тест на резистентність до APC на основі ЧТЧ

Тест на резистентність до активованого білка С (APC) на основі ЧТЧ використовується для діагностики резистентності до APC (APCR).^[8] Він включає модифікований тест ЧТЧ, що проводиться за наявності та відсутності APC.^[8][9] Розраховується співвідношення цих значень ЧТЧ, яке називається коефіцієнтом чутливості APC (APCsr) або просто коефіцієнтом APC (APCr).^[8][9] Це співвідношення обернено пропорційне ступеню резистентності до APC.^[10] Тест на резистентність до APC на основі ЧТЧ був розроблений у 1993 році.^[9]

Історія

Частковий тромбопластиновий час вперше був описаний у 1953 році дослідниками з Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл.^[11] Початковим екзогенним фосфоліпідом, який використовувався для вимірювання ЧТЧ, був цефалін.^[12]

Див. також

• Тромбопластин