Чезаре Валінассо

Чезаре Валінассо (італ. Cesare Valinasso, 27 листопада 1909, Турин — 4 квітня 1990, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Чезаре Валінассо
Чезаре Валінассо
«Ювентус» 1934-35. Валінассо в центрі у воротарській формі
Особисті дані
Народження	27 листопада 1909(1909-11-27)
	Турин, Італія
Смерть	4 квітня 1990(1990-04-04) (80 років)
	Турин
Громадянство	Італія  Королівство Італія
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1928–1929 «Реджина» 6 (-13) 1930–1931 «Новеллара» ? (?) 1931–1933 «Б'єллезе» 49 (?) 1933–1936 «Ювентус» 65 (?) 1936–1938 «Рома» 13 (?) 1938–1940 «Венеція» 26 (?) 1940–1941 «Сантія» ? (?) 1941–1942 «Б'єллезе» 9 (?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Ювентус». Дворазовий чемпіон Італії.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1928 року виступами за команду «Реджина», в якій провів один сезон, взявши участь у 6 матчах чемпіонату.

Згодом з 1930 по 1933 рік грав у складі команд «Новеллара» та «Б'єллезе».

У 1933 році приєднався до складу «Ювентуса». Перший час був резервістом Джанп'єро Комбі, але коли той завершив кар'єру в 1934 році, Валінассо на два сезони став основним воротарем «старої синьйори». Двічі виборював титул чемпіона Італії в 1934 (5 матчів) і 1935 (30 матчів) роках. У сезоні 1934/35 встановив рекорд за кількістю сухих хвилин у Серії А, що протримався майже 30 років. Позитивна серія розпочалася в січні 1935 року з матчу «Ювентус» — «Мілан» (1:0) і завершилась у дербі проти «Торіно» (3:1). Загалом рекордна серія становила 681 хвилину і була побита у сезоні 1962/63 воротарем «Інтера» Оттавіо Бугатті^[1].

Влітку 1935 року виступав у складі «Ювентуса» в Кубку Мітропи. Туринський клуб пройшов в 1/8 фіналу «Вікторію» (Плзень) (3:3, 5:1) і в 1/4 фіналу «Хунгарію» (3:1, 1:1). У півфіналі «Ювентус» зустрічався з празькою «Спартою» і поступився в додатковому матчі (0:2, 3:1, 1:5).^[2]

В 1936 році був проданий у «Рому», де був дублером Гвідо Мазетті. В 1937 році зіграв у фіналі Кубка Італії, в якому римська команда поступилась «Дженоа 1893» з рахунком 0:1.^[3]

Протягом 1938—1942 років захищав кольори клубів нижчих дивізіонів «Венеція», «Сантія» та «Б'єллезе».

Помер 4 квітня 1990 року на 81-му році життя у місті Турин.

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи

№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи та інші дії
1	1935	1/8	16.06.1935, Плзень	Вікторія (Пльзень)	3:3 [Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.]	Ювентус
2	1935	1/8	23.06.1935, Турин	Ювентус	5:1 [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]	Вікторія (Пльзень)
3	1935	1/4	30.06.1935, Будапешт	Хунгарія (Будапешт)	1:3 [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]	Ювентус
4	1935	1/4	6.07.1935, Турин	Ювентус	1:1 [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]	Хунгарія (Будапешт)
5	1935	1/2	16.07.1935, Прага	Спарта (Прага)	2:0 [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]	Ювентус
6	1935	1/2	21.07.1935, Турин	Ювентус	3:1 [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]	Спарта (Прага)
7	1935	1/2, перегр.	28.07.1935, Базель	Спарта (Прага)	5:1 [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]	Ювентус
Всього у кубку Мітропи					7		-14

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (2):

«Ювентус»: 1933–1934, 1934–1935

• Фіналіст Кубка Італії (1):

«Рома»: 1936–1937