Чемпіонат ФРН з футболу 1965—1966: Бундесліга

Сезон Бундесліги 1965–1966 був третім сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 14 серпня 1965 і завершився 28 травня 1966 року^[1]. Чинним чемпіоном країни був бременський «Вердер», який не зміг захистити чемпіонський титул і фінішував лише на четвертому місці, поступившись новому чемпіону, «Мюнхену 1860», п'ятьма турнірними очками.

Бундесліга

Сезон	1965–66
Чемпіони	«Мюнхен 1860» 1-й титул переможців Бундесліги 1-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули	«Боруссія» (Нойнкірхен) «Тасманія 1900»
Кубок чемпіонів	«Мюнхен 1860»
Кубок володарів кубків	«Боруссія» (Дортмунд) (діючі володарі) «Баварія» (Мюнхен)
Забито голів	987
Сер. рез/гру	3.23
Найкращий бомбардир	Лотар Еммеріх (31)
Найбільша перемога вдома	«Гамбург» 8–0 «Карлсруе» (12 лютого 1966)
Найбільша перемога в гостях	«Тасманія 1900» 0–9 «Майдеріхер» (26 березня 1966)
Найрезультативніша гра	«Боруссія» (М) 8–3 «Нюрнберг» (12 березня 1966)
← 1964–65 1966–67 →

Формат змагання

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за співвідношенням забитих і пропущених голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди вибували до Регіоналліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1964–65

«Карлсруе» і «Шальке 04» посіли останні місця Бундесліги попереднього сезону і відповідно до регламенту мали залишити найвищий дивізіон. Утім згодом берлінську «Герту» було визнано винною у фінансових зловживаннях, покарання за які передбачало позбавлення ліцензії на виступи в Бундеслізі. Дещо пізніше Німецький футбольний союз ухвалив рішення про розширення Бундесліги до 18 команд. Тож «Карлсруе» і «Шальке 04» зберегли місця у лізі, до них приєдналися «Баварія» (Мюнхен) і «Боруссія» (Менхенгладбах), які виграли свої групи плей-оф Регіоналліги, а місце «Герти» зайняв інший берлінський клуб «Тасманія 1900» аби з політичних міркувань Західний Берлін не втратив представництва в елітному футбольному турнірі ФРН^[2].

Огляд сезону

Сезон 1965–66 став дебютним у створеній двома роками раніше Бундеслізі для «Боруссії» (Менхенгладбах) і мюнхенської «Баварії», команд, які згодом стануть найуспішнішими в історії за кількістю перемог учасниками цього змагання. Сезон також був позначений першою участю в Бундеслізі двох команд з одного міста, причому обидва учасники тогорічного Мюнхенського дербі до останнього боролися за перемогу у сезоні. Вправнішим виявився «Мюнхен 1860», який на три очки обійшов земляків з «Баварії», яка задовільнилася бронзовими нагородами, і здобув свій перший титул чемпіонів Німеччини.

Боротьба унизу турнірної таблиці по суті точилася за непотрапляння на передостаннє, 17-те місце турнірної таблиці, оскільки головний невдаха сезону був визначений невдовзі після його початку — берлінська «Тасманія 1900» потрапила до Бендесліги виключно з політичних міркувань для представлення Західного Берліна у лізі і за підбором гравців і рівнем гри кардинально поступалася усім суперникам. Результати виступу цієї команди були катастрофічними, і вона встановила відразу низку антирекордів Бундесліги, багато з яких лишаються чинними і досі, — зокрема берлінці набрали найменше очок за сезон (лише 8), здобули лише дві перемоги за сезон, найбільше програли (28 матчів), найменше забили (15 голів за сезон) і найбільше пропустили (108 голів за сезон). Також їхня домашня гра проти менхенгладбаської «Боруссії» 15 січня 1966 року пройшла за найменшої присутності глядачів на трибунах для гри Бундесліги (827 осіб)^[3].

Команди-учасниці

«Тасманія 1900»

«Айнтрахт» (Б)

«Вердер»

«Боруссія» (Д)

«Айнтрахт» (Ф)

«Гамбург»

«Ганновер 96»

«Кайзерслаутерн»

«Карлсруе»

«Кельн»

«Майдеріхер»

«Боруссія» (М)

«Мюнхен 1860»}}
«Баварія»

«Нюрнберг»

«Боруссія» (Н)

 
«Шальке 04»

«Штутгарт»

Місцезнаходження команд Бундесліги 1965–66

Клуб	Стадіон[4]	Вміщує[4]
Тасм !«Тасманія 1900»	Олімпіаштадіон	100,000
Айнтрахт Б !«Айнтрахт» (Брауншвейг)	Айнтрахтштадіон	38,000
Вердер !«Вердер»	Везерштадіон	32,000
Боруссія Д !«Боруссія» (Дортмунд)	Роте Ерде	30,000
Айнтрахт Ф !«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	Вальдштадіон	87,000
Гамбург !«Гамбург»	Фолькспаркштадіон	80,000
Ганновер !«Ганновер 96»	АВД-Арена	86,000
Кайзерс !«Кайзерслаутерн»	Бетценберг	42,000
Карлсруе !«Карлсруе»	Вільдпаркштадіон	50,000
Кельн !«Кельн»	Рейн Енергі Штадіон	76,000
Майдеріх !«Майдеріхер»	Ведауштадіон	38,500
Боруссія М !«Боруссія» (Менхенгладбах)	Бекельбергштадіон	34,500
Мюнхен !«Мюнхен 1860»	Грюнвальдер	44,300
Баварія М !«Баварія» (Мюнхен)	Грюнвальдер	44,300
Боруссія Н !«Боруссія» (Нойнкірхен)	Елленфельдштадіон	32,000
Нюрнберг !«Нюрнберг»	Штедтішес Штадіон	64,238
Шальке !«Шальке 04»	Глюкауф-Кампфбан	35,000
Штуттгарт !«Штутгарт»	Мерседес-Бенц Арена	53,000

Турнірна таблиця

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація або пониження
1	«Мюнхен 1860» (C)	34	20	10	4	80	40	+40	50	Перший раунд Кубка чемпіонів 1966—1967
2	«Боруссія» (Дортмунд)	34	19	9	6	70	36	+34	47	Другий раунд Кубка володарів кубків 1966—1967[a]
3	«Баварія» (Мюнхен)	34	20	7	7	71	38	+33	47	Перший раунд Кубка володарів кубків 1966—1967
4	«Вердер»	34	21	3	10	76	40	+36	45
5	«Кельн»	34	19	6	9	74	41	+33	44
6	«Нюрнберг»	34	14	11	9	54	43	+11	39	Перший раунд Кубка ярмарків 1966—1967
7	«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	34	16	6	12	64	46	+18	38
8	«Майдеріхер»	34	14	8	12	70	48	+22	36
9	«Гамбург»	34	13	8	13	64	52	+12	34
10	«Айнтрахт» (Брауншвейг)	34	11	12	11	49	49	0	34
11	«Штутгарт»	34	13	6	15	42	48	−6	32	Перший раунд Кубка ярмарків 1966—1967
12	«Ганновер 96»	34	11	8	15	59	57	+2	30
13	«Боруссія» (Менхенгладбах)	34	9	11	14	57	68	−11	29
14	«Шальке 04»	34	10	7	17	33	55	−22	27
15	«Кайзерслаутерн»	34	8	10	16	42	65	−23	26
16	«Карлсруе»	34	9	6	19	35	71	−36	24
17	«Боруссія» (Нойнкірхен) (R)	34	9	4	21	32	82	−50	22	Пониження у класі до Регіоналліги
18	«Тасманія 1900» (R)	34	2	4	28	15	108	−93	8

Джерело: ^[5]
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) співвідношення забитих і проопущених голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:

1. «Боруссія» (Дортмунд) здобула Кубок володарів кубків 1965—1966 і кваліфікувалася до розіграшу турніру наступного сезону як діючий володар.

Результати

Команда	ТАС	АЙБ	ВЕР	БРД	АЙФ	ГАМ	ГАН	КАЙ	КАР	КЕЛ	МАЙ	БРМ	М60	БАВ	БРН	НЮР	Ш04	ШТТ
«Тасманія 1900»	—	0–2	1–1	0–2	0–3	0–4	1–5	1–1	2–0	0–6	0–9	0–0	0–5	0–2	2–1	0–1	1–2	0–2
«Айнтрахт» (Брауншвейг)	3–1	—	1–0	4–0	2–2	1–4	2–1	1–1	2–0	1–2	1–0	1–1	2–2	2–4	1–2	3–0	3–0	1–1
«Вердер»	5–0	4–0	—	1–0	3–2	2–0	3–3	4–1	3–1	2–1	2–0	2–0	0–2	1–1	5–2	1–0	2–0	3–1
«Боруссія» (Дортмунд)	3–1	1–1	2–1	—	3–0	2–2	4–0	4–0	4–1	3–2	1–1	3–1	0–2	3–0	1–0	2–0	7–0	4–0
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	4–0	4–1	1–0	4–1	—	2–0	0–1	6–0	1–0	0–0	2–0	3–1	5–2	0–0	1–2	1–2	4–1	3–2
«Гамбург»	5–1	2–1	1–3	1–1	0–1	—	2–1	4–1	8–0	2–2	2–0	5–0	1–2	0–4	3–0	0–2	1–1	4–1
«Ганновер 96»	5–0	1–1	2–1	1–1	4–1	0–0	—	4–0	5–2	1–1	0–3	2–1	0–1	3–4	6–0	2–2	0–3	4–2
«Кайзерслаутерн»	0–0	1–1	2–3	0–0	5–2	2–1	1–1	—	1–0	3–2	1–0	1–2	3–0	1–2	0–0	0–0	3–2	1–2
«Карлсруе»	3–0	1–4	3–2	0–0	4–0	1–4	1–0	1–0	—	2–1	0–4	3–3	1–1	1–0	1–1	1–2	1–0	3–0
«Кельн»	4–0	3–0	2–0	1–2	1–0	5–1	0–1	3–2	2–0	—	1–1	2–2	3–1	6–1	4–2	2–1	2–1	3–1
«Майдеріхер»	3–0	4–1	1–2	2–1	0–0	3–1	2–2	2–2	8–2	2–3	—	3–2	2–3	1–1	1–0	1–2	5–1	5–2
«Боруссія» (Менхенгладбах)	5–0	1–0	0–7	4–5	1–2	0–0	2–0	2–0	1–1	2–3	1–2	—	1–1	1–2	4–1	8–3	2–0	1–0
«Мюнхен 1860»	4–0	1–1	3–1	2–1	4–2	1–1	5–0	4–2	2–0	2–1	3–3	3–3	—	1–0	4–1	1–1	3–0	0–0
«Баварія» (Мюнхен)	2–1	2–2	3–1	0–2	2–0	3–0	3–1	3–0	5–1	1–4	3–0	5–2	3–0	—	6–0	0–0	1–0	0–1
«Боруссія» (Нойнкірхен)	3–1	1–0	1–2	1–3	1–6	1–1	1–0	1–4	1–0	2–1	0–1	1–1	1–9	0–4	—	2–1	1–0	1–2
«Нюрнберг»	7–2	1–1	2–1	0–0	0–0	5–0	2–1	1–1	3–0	2–0	4–1	2–2	1–4	2–2	3–1	—	1–0	1–1
«Шальке 04»	4–0	1–1	1–6	2–3	3–2	2–1	1–0	2–1	0–0	0–0	0–0	0–0	0–2	1–1	2–0	1–0	—	2–0
«Штутгарт»	2–0	0–1	0–2	1–1	0–0	1–3	4–2	4–1	1–0	0–1	2–0	5–0	0–0	0–1	2–0	1–0	1–0	—

Джерело: DFB
Легенда: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири

31 гол

• Лотар Еммеріх («Боруссія» (Дортмунд))

26 голів

• Фрідгельм Конецка («Мюнхен 1860»)

20 голів

• Арнольд Шюц («Вердер»)

18 голів

• Петер Гроссер («Мюнхен 1860»)
• Ганнес Лер («Кельн»)
• Манфред Польшмідт («Гамбург»)

17 голів

• Вільгельм Губертс («Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні))
• Лотар Ульзас («Айнтрахт» (Брауншвейг))

16 голів

• Бернд Рупп («Боруссія» (Менхенгладбах))

15 голів

• Рудольф Брунненмаєр («Мюнхен 1860»)
• Ганс Зіменсмаєр («Ганновер 96»)

Склад чемпіонів

Мюнхен 1860

Воротар: Петар Раденкович (34). Захисники: Бернд Патцке (28); Ганс Райх (26); Манфред Вагнер (26); Рудольф Цайзер (12); Рудольф Штайнер (9). Півзахисники: Желько Перушич (34); Петер Гроссер (32 / 18); Отто Луттроп (22 / 1); Ганс Кюпперс (19 / 4); Вільфрід Коларс (19). Нападники: Фрідгельм Конецка (33 / 26); Альфред Гайс (31 / 10); Рудольф Брунненмаєр (27 / 15); Ганс Ребеле (22 / 5). (кількість ігор і голів наведені у дужках) Головний тренер: Макс Меркель . Були у заявці, але не брали участі у жодній грі чемпіонату: Вільфрід Тепе, Альфред Кольгойфль, Людвіг Брюндль, Ганс Фішер, Гельмут Ріхерт, Ернст Вінтергальдер.