Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чемпіонат ФРН з футболу 1977—1978: Бундесліга
сезон футбольного турніру З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сезон Бундесліги 1977–1978 був 15-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 6 серпня 1977[1] і завершився 29 квітня 1978 року[2]. Діючим чемпіоном країни була «Боруссія» (Менхенгладбах), яка не змогла захистити чемпіонський титул, поступившись за гіршою різницею голів «Кельну», який і став переможцем сезону 1977/78.
Remove ads
Формат змагання
Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.
Remove ads
Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1976–77
«Карлсруе», «Теніс Боруссія» і «Рот-Вайс» (Ессен) за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Санкт-Паулі», переможець Північного дивізіону Другої Бундесліги, «Штутгарт», переможець Південного дивізіону, а також «Мюнхен 1860», який у плей-оф за місце у Бундеслізі здолав «Армінію» (Білефельд).
Огляд сезону
Сезон 1977–78 завершувався вже наприкінці квітня, раніше ніж зазвичай, через проведення чемпіонату світу 1978 в Аргентині.
Боротьба за чемпіонський титул точилася до останнього туру між діючим чемпіоном «Боруссією» (Менхенгладбах) і «Кельном». Перед останнім туром команди мали однакову кількість очок, проте у «Кельна» була на десять голів краща різниця забитих і пропущених м'ячів. Попри таке відставання діючі чемпіони зробили спробу захистити титул, значно покращивши цю різницю, здолавши в останньому турі дортмундську «Боруссію» з рахунком 12:0, який викликав численні підозри у договірному характері цього матчу. Однак, цього виявилося недостатньо, оскільки «Кельн» у свою чергу також покращив свою різницю голів, здолавши в останньому турі «Санкт-Паулі» з рахунком 5:0, тож його різниця забитих і пропущених виявилася на 3 голи кращою, ніж у менхенгладбахців, і принесла «Кельну» третій в історії титул чемпіонів ФРН.
Команди-учасниці
Remove ads
Турнірна таблиця
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
- Оскільки «Кельн» також виграв й Кубок Німеччини, право участі у Кубку володарів кубків отримав фіналіст національного кубкового змагання «Фортуна» (Дюссельдорф), а її місце у Кубку УЄФА перейшло до «Дуйсбурга».
Remove ads
Результати
Remove ads
Найкращі бомбардири
- 24 голів
- 21 гол
- 20 голів
- 18 голів
- 17 голів
Карл-Гайнц Граніца («Герта» (Берлін))
Аллан Сімонсен («Боруссія» (Менхенгладбах))
- 16 голів
Франц Гербер («Санкт-Паулі»)
Рудольф Зелігер («Дуйсбург»)
Remove ads
Склад чемпіонів
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads