Червоні дияволенята

«Червоні бісенята» — радянський німий художній фільм 1923 року, режисера Івана Перестіані, екранізація однойменної повісті Павла Бляхіна. Один з найзнаменитіших і часто цитованих творів радянського пригодницького кіно. Прем'єрний показ фільму відбувся 25 вересня 1923 року в Тифлісі. Кінострічка «Червоні бісенята» спочатку вийшла у двох серіях, згодом картина зведена в один фільм. Фільм раннього етапу становлення радянського кіномистецтва мав величезний успіх у публіки.

Червоні бісенята
рос. Красные дьяволята
Жанр	пригодницький комедія
Режисер	Іван Перестіані
Сценарист	Іван Перестіані Павло Бляхін
На основі	Red Devilsd
У головних ролях	Павло Єсиковський Софія Жозеффі
Оператор	Олександр Дігмелов
Композитор	Іван Гокієлі
Художник	Федір Пуш
Кінокомпанія	Кіносекція Наркомпросу Грузії Одеська кіностудія
Тривалість	139 хв.
Мова	українська, російська
Країна	УРСР, СРСР
Рік	1923
IMDb	ID 0014186
Червоні бісенята у Вікісховищі

Сюжет

Події, показані у фільмі, мали відношення до періоду недавньої громадянської війни й відбувалися в Україні (Катеринославщина) на тлі бойових дій Першої Кінної армії Будьонного проти загонів Махна.

У фільмі розповідається про героїчні пригоди трьох юних розвідників, бійців Першої Кінної армії — Михайла, Дуняши і колишнього матроса, а нині чорношкірого вуличного акробата Тома Джексона. На селище, в якому живуть юні герої фільму, нападають люди Махна і вбивають їх батька. Хлопці вирішують організувати невеликий загін з метою помститися вбивці і допомогти військам Будьонного. Вони нападають на перекупника Гарбузенка, який повертався з базару, б'ються з махновцями, роззброюють цілий загін. Звільнений ними негр Том приєднується до загону.

У ході операцій пораненого Мішу вороги скидають в річку, і тільки Том, який сховався поблизу, допомагає йому уникнути загибелі. Дуняші, що потрапила в полон, обливають окропом босі ноги, тягнуть на мотузці, щоб повісити на дереві, але друзі рятують її. Після одужання «дияволенятам» вдається захопити Махна, посадивши його в мішок, і доставити Будьонному, за що кожен отримує в нагороду орден «Червоний прапор».

З історичної точки зору події в фільмі не мають під собою ніяких реальних підстав. У титрах фільму вказується 1918 рік. Цього року Нестор Махно був командиром Радянської революційної робітничо-селянської армії, а Першої Кінної армії Будьонного ще не існувало. У 1919 році Махно командував повстанською бригадою, яка входила до складу 3-ї Української радянської армії. Тільки в 1921 році партизанські загони Нестора Махна були остаточно визнані класовими ворогами більшовиків. Саме в цей час і була написана повість «Червоні бісенята». Під час знімання фільму в 1923 році, Махно жив в еміграції в Польщі і, природно, ніякого полону і передачі його Будьонному не було.

У ролях

• Павло Єсиковський — Міша
• Софія Жозеффі — Дуняша, сестра Михайла
• Кадор Бен-Салім — Том Джексон
• Володимир Кучеренко — Махно
• Костянтин Давидовський — Будьонний
• Г. Лейн — Петров, робітник, батько Михайла і Дуняши
• Микола Ніров — Гарбузенко
• Світлана Люкс — Оксана
• Ян Буринський — осавул
• Закарій Берішвілі — бандит
• Георгій Макаров — бандит
• Патвакан ​​Бархударян — Фріц Піфке, махновець
• Д. Свєтлов — бандит
• Віктор Гамкрелідзе — епізод
• Микола Нагорний — телеграфіст (немає в титрах)
• Михайло Мірзоян — епізод
• Дмитро Сосновський — священик (немає в титрах)

Знімальна група

• Режисер — Іван Перестіані
• Сценаристи — Іван Перестіані, Павло Бляхін
• Оператор — Олександр Дігмелов
• Композитор — Іван Гокієлі
• Художник — Федір Пуш

Посилання

• Червоні дияволенята на сайті IMDb (англ.)