Черданцев Георгій Володимирович

Георгій^[1] Володимирович Черданцев (рос. Георгий Владимирович Черданцев, 1 лютого 1971 року, Москва, СРСР) — російський спортивний коментатор, теле — і радіоведучий. Отримав основну популярність як спортивний коментатор телеканалів НТВ і «НТВ-Плюс»^[2], а також «Матч ТВ». Прес-аташе РФПЛ (2004—2007)

Черданцев Георгій Володимирович
Народився	1 лютого 1971(1971-02-01) (54 роки)  Москва, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	журналіст, телеведучий, радіоведучий, коментатор
Alma mater	Філологічний факультет МДУd
Знання мов	російська
Нагороди
Сайт	cherdantsev.ru
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Георгій Черданцев народився 1 лютого 1971 року в Москві. Прапрадід Георгія написав перший російський підручник з стенографії. Його прадід — Гліб Ніканорович Черданцев — склав першу географічну карту Узбекистану. Колись одна з вулиць і житловий масив Ташкента носили ім'я Черданцева^[3].

Грати у футбол почав у 54-ій московській школі — вчитель фізкультури Олег Васильович Шахін керував там футбольною секцією^[4]. З 1982 по 1989 рік грав у чемпіонаті Москви з футболу серед клубів за «Спартак-2», але був змушений завершити футбольну кар'єру через травму коліна. Закінчив романо-германське відділення філологічного факультету МДУ у 1992 році. Спеціальність — «перекладач і викладач англійської мови». Володіє італійською мовою. По закінченні вузу працював в юридичному відділі в одному з банків, вантажником на складі в Стамбулі, в туристичній фірмі^[5].

Телебачення

НТВ/НТВ-Плюс/Матч ТВ

Став працювати на телебаченні з 1996 року — в цьому році Георгій був зарахований у штат створюваної телекомпанії «НТВ-Плюс». Починав на посаді перекладача, потім став озвучувати невеликі сюжети, репортажі, огляди футбольних чемпіонатів^[6]. Був кореспондентом в програмі «Футбольний клуб» Василя Уткіна. В якості кореспондента готував репортажі для випусків під назвою «Футбольний клуб на Чемпіонаті світу-1998». Перший прокоментований ним футбольний матч датується 1998 роком — запис трансляції гри чемпіонату світу у Франції між збірними Італії і Норвегії.

З осені 1999 року по червень 2001 року був ведучим і керівником^[7] оглядової програми «Європейський футбольна тиждень» на телеканалах ТНТ і НТВ-Плюс Футбол^[8]. Провів кілька випусків «Футбольного клубу» на початку 2000-х років замість Василя Уткіна.

З 1999 по 2009 рік вів інформаційно-аналітичну програму «Вільний удар» на НТВ-Плюс Футбол^[9][10]. З 2000-х років і до 2015 року Черданцев також був автором і ведучим аналітичних програм про футбол «Зворотний відлік», «2:1», «Постскриптум» і «90 хвилин Плюс»^[11] на НТВ-Плюс Футбол.

Переважно коментував матчі чемпіонату Італії з футболу. Також працював коментатором на трансляціях з чемпіонатів світу і Європи в 2000 (з Москви)^[12], 2002, 2008^[13] і 2016 роках^[14]. Коментував три фінали Ліги чемпіонів УЄФА — в 2003, 2007 і 2015 роках^[15]. Широку популярність в Росії отримали коментарі Черданцева на матчі між збірними Нідерландів і Росії на Чемпіонаті Європи 2008 року і окремі фрази з нього^[16].

З березня 2008 по грудень 2011 року — ведучий програми «Футбольна ніч» на каналі НТВ^[17][18].

У серпні 2013 року призначений керівником телеканалу «Спорт Плюс»^[19]. На тому ж каналі в лютому 2014 року провів «Олімпійський канал» з Сочі в парі з ведучою радіо «Спорт FM» Софією Тартаковою, яка в той період вперше виконувала обов'язки телеведучої^[20][21].

Під час чемпіонату світу з футболу-2014 вів рубрику «Футбольний багажник» у передачі «Футбольний клуб на чемпіонаті світу» на телеканалі «НТВ-Плюс».

У жовтні 2015 року залишив «НТВ-Плюс», з 1 листопада 2015 року зайняв посаду коментатора і ведучого програм «Всі на матч!» і «Після футболу» на новому спортивному телеканалі «Матч ТВ»^[22].

На інших телеканалах і радіостанціях

З лютого 2005 по серпень 2013 року — ведучий програми «Слухаємо футбол» на радіостанції «Срібний дощ»^[23].

У червні 2014 року він коментував матчі чемпіонату світу з футболу на «Першому каналі»^[24]. Після цього коментував на цьому каналі ще кілька трансляцій: фінал юніорського Євро-2015 між Росією та Іспанією у липні 2015 року^[25], а також гру РФПЛ ЦСКА — «Спартак» (Москва) (серпень 2015, в парі з Костянтином Геничем)^[26] та відбіркові матчі чемпіонату Європи 2016 року Росія — Швеція і Росія — Чорногорія (вересень-жовтень 2015, з ним же)^[27][28].

27 вересня 2014 року коментував матч «Зеніт» — «Спартак» на каналі «Санкт-Петербург»^[29].

Факти

Голосний, іноді переходячий у вереск, голос Черданцева та його експресивна манера мови практично зробила крилатими багато його коментарів^[30][31].

Озвучував одну з серій мультсеріалу «Валєра». Також голос Черданцева можна почути в рекламі страхової групи «Согаз» за участю Сергія Свєтлакова.^[32] У квітні 2015 року видавництво АСТ випустило книгу Черданцева «Записки футбольного коментатора»^[33]. У березні 2018 року вийшла його друга книга — «Истории Чемпионатов мира 1930—2014. Люди, мифы, факты»^[34].

З 2015 року — коментатор російської версії гри EA Sports FIFA (спільно з Костянтином Геничем)^[35].

Активний дослідник трагедії на перевалі Дятлова^[36].

Брав участь у зйомках телесеріалу «Кухня»: «коментував» вигадані матчі за кадром у 10, 25, 48 і 98 серіях і в кадрі в 94 серії^[37][38]. Знявся у фільмі «З дна вершини» (2018) в ролі спортивного коментатора^[39].

Погляди

У квітні 2018 року виступив за жорстку цензуру в інтернеті і введення кримінальної відповідальності за образи в мережі^[40].

Нагороди

• 2001 рік: премія РФС «Стрілець» в номінації «Найкращий коментатор»
• 2005 рік: спільна премія РФС і РФПЛ «Прем'єр» у номінації «Найкращий спортивний журналіст»
• 2009 рік: фіналіст національного телевізійного конкурсу Академії Російського телебачення ТЕФІ в номінації «Найкращий спортивний коментатор»^[41]
• 2011 рік: спільна премія «Комсомольської правди» і «Советского спорта» «Золотий мікрофон» найкращому спортивному коментатору
• 2012 рік: премія РФС в номінації «За пропаганду футболу»^[42]
• 2012 рік: премія РФПЛ «Прем'єр» за найкраще футбольне ток-шоу «90 хвилин плюс»
• 2013 рік: премія РФПЛ «За великий внесок у популяризацію і пропаганду російського футболу»^[43]
• 2014 рік: спільна премія «Комсомольская правда» і «Советский спорт» «Золотий мікрофон» найкращому тележурналісту
• 2014 рік: подяка Президента РФ за заслуги у підготовці та проведенні Зимових Олімпійських ігор 2014 року.