Черевко Олексій Костянтинович

Олексій Костянтинович Черевко (рос. Алексей Константинович Черевко; 7 лютого 1923 — 30 січня 2011) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (26.04.1984).

Черевко Олексій Костянтинович
рос. Черевко Алексей Константинович
Народження	7 лютого 1923(1923-02-07) Лукашовка, Далекосхідна область, РРФСР
Смерть	30 січня 2011(2011-01-30) (87 років) Сімферополь, АР Крим, Україна
Країна	СРСР→ Україна
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1941—1981
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився в селі Лукашовка, нині Хорольського району Приморського краю Росії. У 1937 році сім'я перебралась на будівництво селища Боєць Кузнєцов поблизу Находки. Семирічку закінчив у селі Єкатериновка. Після закінчення школи працював на залізничній станції.

До лав РСЧА призваний Будьоновським РВК 6 жовтня 1941 року. Пройшов курс навчання в 253-й окремій курсантській стрілецькій бригаді 25-ї армії.

На фронтах німецько-радянської війни з 1942 року: командир відділення автоматників, заступник командира взводу, виконував обов'язки командира взводу. У 1943 році в бою на Харківщині був поранений, після одужання повернувся в діючу армію, як командир башти важкого танку КВ.

Наприкінці 1943 року вступив до 2-го Саратовського танкового училища, яке закінчив з відзнакою. Обіймав посади командира навчального взводу, помічника начальника штабу батальйону, командира навчальної роти. У березні 1945 року призначений командиром 1-го танкового батальйону 135-го танкового Єльнинського полку 28-ї механізованої дивізії.

У 1949 році закінчив Вищу офіцерську школу самохідної артилерії. Після закінчення Військової академії бронетанкових військ у 1959 році пройшов шлях від командира танкового батальйону, начальника штабу танкового полку, командира танкового полку до начальника Самаркандського вищого танкового командного училища і заступника командувача військами Туркестанського військового округу.

У 1968—1969 роках полковник О. К. Черевко проходив службу на посаді заступника головного військового радника і радника при начальникові Генерального штабу Збройних сил Єменської Арабської Республіки.

6 травня 1972 року присвоєно військове звання генерал-майор танкових військ.

З 1976 по 1980 роки знову в «гарячій точці»: спочатку — старший групи радянських військових фахівців у Народній Республіці Мозамбік, згодом — радник міністра національної оборони — головний військовий радник у Мозамбіку. 16 лютого 1979 року присвоєне військове звання генерал-лейтенант танкових військ.

Після виходу у відставку в 1981 році зайнявся літературною діяльністю. О. К. Черевко — автор книги про Г. К. Жукова «Военный гений России» та книги спогадів «Военный советник».

Мешкав у Сімферополі, де й помер. Похований на сімферопольському кладовищі Абдал-1.

Нагороди

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), трьома орденами Червоної Зірки (30.12.1956, 23.09.1968, 21.02.1974), орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня і медалями, в тому числі двома «За відвагу» (15.08.1943, 24.08.1943).

Посилання

• Інформація на сайті КВОКУ. (рос.)